Як забезпечити якість медичної допомоги в умовах пандемії COVID-19?

Беручи за основу визначення ВООЗ (2018), що якісна медична допомога повинна бути ефективною, безпечною та орієнтованою на клінічні потреби пацієнта, у цій публікації торкнемося окремих аспектів медичної допомоги в умовах нових інфекційних викликів епідемічного характеру.

Пандемія COVID-19 породила унікальні вимоги до сфери охорони здоров’я та громадського здоров’я, піднявши питання щодо довгострокової стійкості поточної системи та її здатності координувати діяльність між рівнями і медичними закладами. Пандемія виявила відсутність оцінки спроможності систем охорони здоров’я та значні недоліки поточної інфраструктури для вимірювання якості медичної допомоги (далі — ЯМД).

Вразливість існуючих систем охорони здоров’я виявилась у тому, що використання стандартних інструментів та індикаторів ЯМД було недостатнім для подолання глобальної пандемії.

В умовах нових інфекційних викликів системи охорони здоров’я фактично вимушені одночасно розвивати два напрямки — подолання епідемії та підтримку потужності медичних закладів для надання допомоги хворим із нековідною патологією.

Слабкі місця в системі збору даних, серед яких невпроваджені системи оцінки ЯМД, неадекватна структура даних, відсутність взаємодії різних ланок збору даних, поглибили кризу та призвели до неможливості швидкого реагування більшості систем охорони здоров’я.

Міжнародний дворічний досвід реагування в умовах COVID-19 трансформувався у план дій для систем управління якістю під час COVID-19, який включає такі етапи¹:

1. Коригування механізмів управління та координації для підтримки своєчасних дій.

2. Визначення пріоритетних основних медичних послуг і адаптація до мінливих умов та потреб.

3. Оптимізація існуючих платформ (медичних закладів) надання послуг.

4. Визначення безпечного та ефективного потоку (направлення) пацієнтів на всіх рівнях.

5. Швидка оптимізація потенціалу медичних працівників.

6. Підтримка наявності та запасів необхідних ліків, обладнання та витратних матеріалів.

7. Своєчасне фінансування закладів охорони здоров’я та усунення фінансових бар’єрів для доступу до медичної допомоги.

8. Зміцнення комунікаційних стратегій для підтримки належного використання основних послуг.

9. Посилення моніторингу основних медичних послуг.

10. Використання цифрових платформ для підтримки надання основних медичних послуг.

____________
¹ Maintaining Essential Health Services: Operational Guidance for the COVID-19 Context: Interim Guidance. Geneva: World Health Organization, 2020. Режим доступу: https://apps.who.int/iris/handle/10665/332240.

Для попередження зростання захворюваності та смертності і запобігання різким загостренням хронічних захворювань у разі збоїв у наданні послуг охорони здоров’я слід визначити основні послуги охорони здоров’я, надання яких продовжуватиметься на гострій стадії пандемії COVID-19. До першочергових категорій належать:

основні послуги з профілактики та лікування інфекційних хвороб, включно з імунізацією;
послуги, пов’язані з репродуктивним здоров’ям, зокрема у період вагітності та пологів;
основні послуги для вразливих груп населення, таких як діти грудного віку та люди похилого віку;
надання лікарських засобів і матеріалів, а також підтримки з боку працівників охорони здоров’я для безперервного лікування хронічних захворювань, включно з психічними розладами;
найважливіші види стаціонарного лікування;
надання екстреної медичної допомоги та лікування гострих станів, що потребують негайного втручання;
допоміжні послуги, такі як базова діагностична візуалізація, лабораторні послуги та підтримка запасів донорської крові.

Визначення переліку основних послуг охорони здоров’я повинне супроводжуватись постійним контролем за їхньою якістю. ВООЗ рекомендує розглянути такі індикатори для контролю за безперервним наданням основних послуг охорони здоров’я під час пандемії COVID-19:

загальна кількість відвідувань амбулаторних установ або пунктів первинної медико-санітарної допомоги;
загальна кількість пацієнтів, виписаних з лікарень, включно з померлими (причина смерті яких не пов’язана з COVID-19);
кількість наявних працівників охорони здоров’я у розбивці за професійними групами (відповідно до Міжнародної стандартної класифікації занять, або класифікації МСКЗ-8);
кількість працівників охорони здоров’я з COVID-19 у розбивці за професійними групами, включно з медичними та соціальними працівниками у будинках-інтернатах та установах довготривалого догляду;
основні лікарські засоби або предмети постачання з менш ніж двомісячним запасом без підтвердження своєчасного поповнення або з підтвердженням, або без підтвердження поповнення;
кількість пологів у медичних закладах;
кількість дітей віком до одного року, які отримують третю дозу вакцини проти кашлюку-дифтерії-правця (АКДП) або першу дозу вакцини проти кору;
кількість жінок і дівчат, які отримують пероральні та ін’єкційні контрацептиви;
кількість дітей віком 0–59 місяців, госпіталізованих до медичних закладів для лікування важкого виснаження та двостороннього набряку;
відсоткова частка лікарняних відділень невідкладної допомоги, які мають затверджену методику медичного сортування;
співвідношення лікарняних випадків смерті від гострих травм до загальної кількості випадків смерті від гострих травм;
кількість випадків госпіталізації у зв’язку з гострими серцево-судинними захворюваннями та гострими порушеннями мозкового кровообігу;
кількість зареєстрованих нових випадків захворювання та випадків рецидиву туберкульозу;
кількість нових діагностованих випадків захворювання на рак.

На замітку!

Окремі показники стосовно надання допомоги при основних хворобах у вітчизняній системі охорони здоров’я доступні на сайті Державного центру медичної статистики МОЗ України у рубриці «Статистичні дані МОЗ всі відомства та приватні установи»: http://medstat.gov.ua/ukr/statdanividomstva.html.

Важливо, щоб медичні заклади та органи управління охорони здоров’я збирали й аналізували дані, що регулярно подаються, за основним набором індикаторів, які відображають загальне надання та використання послуг. Збір і аналіз даних повинні включати оцінку тенденцій щодо загальної кількості відвідувань амбулаторних установ або установ первинної медико-санітарної допомоги та загальної кількості пацієнтів, виписаних із лікарень і померлих, порівняно зі звітами за попередні роки. За можливості дані повинні бути дезагреговані за віком, статтю та групами населення залежно від місцевих умов, з тим щоб забезпечити справедливе надання послуг і не залишити без уваги жодну групу населення (особливо найбільш вразливі та ризиковані).

Окрім необхідності постійного контролю за якістю основних медичних послуг, критично важливим залишається регулярний збір і аналіз різних типів даних, зокрема щодо потенціалу та використання медичної допомоги, що важливо для забезпечення готовності та реагування на новий спалах COVID-19. Дані про спроможність охорони здоров’я та їх використання — це важливі вхідні матеріали для прийняття оперативних рішень щодо надання послуг у випадках різкого зростання кількості випадків як COVID-19, так і основних хвороб і станів.

Регулярний збір і аналіз даних про потенціал та використання медичних послуг надає об’єктивні підстави для прийняття 4 різних, але пов’язаних між собою типів рішень щодо готовності та реагування на COVID-19:

1. Оцінка вираженості епідемії COVID-19 (для визначення стратегій пом’якшення наслідків і стримування).

2. Визначення ступеня завантаженості закладу охорони здоров’я медичними послугами.

3. Прийняття оперативних рішень щодо перенаправлення пацієнтів та їх розподілу на основі даних про обсяги надання медичних послуг (навантаження).

4. Відстеження збільшення потенціалу закладів охорони здоров’я та його використання у результаті державних і донорських інвестицій у відповідь на COVID-19 (через дані про доступність таких ресурсів системи охорони здоров’я як лікарняні ліжка, обладнання та укомплектованість штатів медичних працівників).

У 2020 році експерти ВООЗ розробили 11 основних і 9 додаткових індикаторів спроможності та використання систем охорони здоров’я щодо надання допомоги у період епідемії COVID-19, які можна використовувати на всіх етапах спалаху COVID-19² (див. таблицю). Методологічно рекомендовані ВООЗ індикатори належать до таких категорій індикаторів ЯМД, як індикатори структури та індикатори процесу, що характеризують спроможність медичних закладів і системи медичної допомоги в цілому. Оскільки кожен індикатор має свої обмеження та упередження, для прийняття рішень рекомендується проводити моніторинг і використовувати всі основні показники або принаймні комбінацію індикаторів, особливо в ситуаціях, коли дані для всіх індикаторів можуть бути недоступними.

____________
² Indicators to monitor health-care capacity and utilization for decision-making on COVID-19. Republished without changes on 2 June 2021. World Health Organization, 2021. Режим доступу: https://apps.who.int/iris/handle/10665/333754

На замітку!

Окремі індикатори спроможності вітчизняної системи охорони здоров’я протидіяти COVID-19 доступні у вигляді ресурсу «Аналітичні панелі та відкриті дані. Готовність медичних закладів та мапа пунктів тестування на COVID-19», розробленому Апаратом РНБО України: https://health-security.rnbo.gov.ua. Цей ресурс дозволяє менеджерам системи охорони здоров’я приймати обґрунтовані рішення в оперативному режимі та корегувати зусилля і ресурси.

Ця епідемічна криза ще раз продемонструвала, наскільки проблематичними можуть бути ці виклики. Виконання рекомендацій із покращення потребуватиме більш високого рівня планування та координації, ніж у минулому, щодо вимірювання ЯМД. Слід не допустити, щоб система охорони здоров’я опинитися в ситуації з поганим розумінням ЯМД, яка надається, незалежно від того, чи існує криза громадського здоров’я.

ОПИТУВАЛЬНИК щодо елементів управління якістю медичної допомоги в закладі

Опитування здійснюється для наступного висвітлення цих питань у рубриці «Якість медичної допомоги» журналу «Практика управління закладом охорони здоров’я». Опитування не є науковим

1. Скільки Ви працюєте на посаді головного лікаря / генерального директора / керівника закладу?

⬜ до 1 року ⬜ 1–5 років ⬜ понад 5 років

2. Яка форма власності закладу, в якому Ви працюєте:

⬜ державна / комунальна ⬜ приватна

3. Яка Ваша базова освіта?

⬜ медична управлінська ⬜ немедична управлінська

⬜ інша (вкажіть яка)

4. Як Ви оцінюєте Вашу обізнаність із якістю медичної допомоги? Оберіть лише одну відповідь із:

⬜ добре обізнаний ⬜ досить обізнаний ⬜ дещо знаю про це

⬜ знаю небагато ⬜ не знайомий

5. Оберіть три характеристики якісної медичної допомоги з-поміж запропонованих:

⬜ позитивне ставлення медичних працівників до пацієнтів (наприклад, повага, емпатія);

⬜ хороші навички спілкування медичних працівників;

⬜ медична допомога інклюзивна для вразливих або дискримінованих груп;

⬜ точні діагностичні процедури;

⬜ своєчасні (оперативні) діагностика, лікування та спостереження;

⬜ клінічно ефективне лікування;

⬜ пацієнтам доступні всі найновіші методи лікування;

⬜ естетично приємне середовище, де надається медична допомога;

⬜ державне фінансування в охорону здоров’я;

⬜ безпечні догляд і лікування;

⬜ доступна вартість послуг для пацієнтів;

⬜ враховані індивідуальні потреби та вподобання пацієнтів;

⬜ пацієнт залучається до спільного прийняття рішень;

6. Оберіть одну з відповідей, яка найповніше описує стан впровадження у Вашому закладі системи управління якістю медичної допомоги:

⬜ розроблений і затверджений відповідний наказ;

⬜ для всіх медичних працівників, зокрема й медичних сестер визначені та впроваджені індикатори якості медичної допомоги;

⬜ індикатори якості наданої медичної допомоги враховуються під час оплати праці працівників;

⬜ інформація про якість медичної допомоги у закладі оприлюднюється у відкритому доступі для громадськості (на сайті, у соціальних мережах, інше вказати)

⬜ інше (вкажіть)

7. Оберіть, будь ласка, з-поміж запропонованих заходів управління якістю медичної допомоги ті, які є у закладі охорони здоров’я, де Ви працюєте:

⬜ експертна оцінка надання допомоги;

⬜ контрольні переліки та стандартні операційні процедури (СОП);

⬜ звітність про несприятливі події;

⬜ інструменти підтримки клінічних рішень;

⬜ аналіз захворюваності та смертності;

⬜ спільні командні цикли поліпшень;

⬜ клінічні стандарти, маршрути та протоколи;

⬜ оплата роботи з урахуванням якості медичної допомоги;

⬜ протоколи безпеки;

⬜ встановлені індикатори / критерії якості медичної допомоги;

⬜ клінічний аудит і зворотній зв’язок;

⬜ управління ризиками;

⬜ акредитація;

⬜ професійна підготовка і контроль кадрів;

⬜ електронна первинна медична документація;

⬜ система управління якістю з визначеними відповідальними особами;

⬜ вивчення думки пацієнтів / зворотній зв’язок;

⬜ публічність даних про результати роботи Вашого закладу.

8. Що, на Вашу думку, є найбільш результативним для покращення якості медичної допомоги? Оберіть три із запропонованого переліку:

⬜ самоосвіта / саморозвиток керівників закладу / підрозділів;

⬜ навчання медичного персоналу;

⬜ внутрішній контроль з боку керівників закладу / підрозділів;

⬜ оплата праці з урахуванням результатів за індикаторами якості;

⬜ оплата праці за результатами задоволеності пацієнтів;

⬜ регулярні клінічні розбори проблемних випадків;

⬜ інше

9. Яка форма нашої співпраці з питань якості медичної допомоги була б для вас найзручнішою:

⬜ формат «запитання-відповіді», бо питання з цього напрямку регулярно виникають у роботі;

⬜ доцільно детально розглядати одне питання щодо якості на вибір редакції;

⬜ добре було б синхронізувати рубрику / тему в цьому виданні з тематикою видання «Журнал головної медичної сестри»;

⬜ готовий обирати тему з-поміж запропонованих редакцією;

⬜ пропоную іншу форму співпраці

10. Якщо на попереднє запитання ви відповіли: «Готовий обирати тему з-поміж запропонованих», — то просимо обрати тему(и), яка(і) актуальна(і) для вас (кількість відповідей довільна):

⬜ «Якість медичної допомоги у стратегічному плануванні діяльності медичного закладу»;

⬜ «Безпека медичної допомоги — перший крок до якісної допомоги»;

⬜ «Що таке ефективний зворотній зв’язок із пацієнтом?»;

⬜ «Якість медичної допомоги з точки зору структури, процесу, результату. На чому фокусуватись керівнику закладу?»

Відповіді надсилайте на електронну адресу: editor@vdpa.com.ua

або заповніть гугл-анкету за посиланням: https://forms.gle/JYFDL8Q5L3Qe8eV67

ОПИТУВАЛЬНИК щодо елементів управління якістю медичної допомоги в закладі Download