Посадова інструкція лікаря-кардіолога-електрофізіолога

Залежно від специфіки діяльності конкретного закладу та його організаційно-штатної структури, ця посадова інструкція може бути доповнена та деталізована, або, навпаки, окремі її пункти можуть бути вилучені (змінені), якщо вони передбачені в посадових інструкціях інших працівників закладу відповідної кваліфікації.

код КП 2221.2

1. Загальні положення

1.1. Лікар-кардіолог-електрофізіолог належить до професійної групи «Професіонали».

1.2. Приймається на посаду та звільняється з посади наказом керівника закладу згідно з чинним законодавством України за поданням завідувача кардіологічного відділення (іншого керівника) або без подання та (за необхідності) за погодженням із відповідним органом охорони здоров’я (територіальним, місцевого самоврядуванням тощо).

1.3. Документи, якими керується у роботі лікар-кардіолог-електрофізіолог:

1.3.1. Зовнішні документи: чинне законодавство України про охорону здоров’я та нормативно-правові акти, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію системи кардіологічної допомоги населенню.

1.3.2. Внутрішні документи: статут (положення) медичного закладу, накази та розпорядження керівництва закладу та завідувача кардіологічного відділення, положення про кардіологічне відділення, інструкція з охорони праці, ця посадова інструкція.

1.4. Головна функція (мета діяльності на посаді) — надання високоякісної спеціалізованої медичної допомоги хворим кардіологічного профілю, зокрема ургентної.

1.5. Робоче місце лікаря-кардіолога-електрофізіолога розташоване у приміщеннях кардіологічного (іншого) відділення закладу (в окремому кабінеті, катетеризаційній (електрофізіологічній) лабораторії), за умовами праці відповідає чинним санітарно-гігієнічним нормам й оснащене:

1.5.1. Медичною технікою та виробами медичного призначення відповідно до табеля оснащення;

1.5.2. Персональним комп’ютером, підключеним до локальної мережі закладу та інтернету.

1.6. Оригінал цієї посадової інструкції зберігається у відділі кадрів закладу, 1-а копія — у завідувача кардіологічного відділення, 2-а копія — у працівника.

1.7. В разі перерозподілу обов’язків між працівниками закладу до цієї посадової інструкції наказом керівника закладу можуть бути внесені зміни або доповнення відповідно до законодавства.

2. Завдання та обов’язки

Лікар-кардіолог-електрофізіолог виконує такі функціональні завдання та обов’язки:

2.1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію системи кардіологічної допомоги населенню.

2.2. Надає спеціалізовану медичну допомогу хворим кардіологічного профілю, зокрема й ургентну.

2.3. Працює в катетеризаційній (електрофізіологічній) лабораторії з метою проведення інвазивної діагностики та інвазивного і неінвазивного лікування порушень ритму серця й імплантації кардіальних пристроїв пацієнтам із порушеннями ритму серця.

2.4. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики та лікування.

2.5. Залежно від наявності необхідної кваліфікаційної категорії виконує за потреби такі конкретні дії (процедури, маніпуляції тощо) із застосуванням відповідних методів (методик):

2.5.1. За відсутності кваліфікаційної категорії:

2.5.1.1. Виконує неінвазивне електрофізіологічне дослідження, інтерпретує дані інвазивного електрофізіологічного дослідження;

2.5.1.2. Проводить електроімпульсну терапію, імплантує тимчасові кардіостимулятори;

2.5.1.3. Застосовує відповідні методики проведення абляцій для лікування порушень ритму серця;

2.5.1.4. Визначає показання для проведення інвазивної діагностики, абляції, імплантації електричних пристроїв, визначає правильну стратегію ведення пацієнтів;

2.5.1.5. Визначає показання до інвазивного електрофізіологічного дослідження, абляції при порушеннях ритму серця, імплантації водіїв ритму, імплантації кардіовертерів-дефибриляторів, імплантації кардіо- ресинхронізуючих пристроїв, імплантації тривалих реєстраторів ритму серця, хірургічної абляції порушень ритму серця;

2.5.1.6. Проводить добове моніторування ЕКГ, ЕКГ при складних порушеннях ритму серця та провідності, артеріального тиску;

2.5.1.7. У відповідних випадках пояснює й обговорює вибір запропонованого лікування (оптимальної медикаментозної терапії, інтервенційного чи хірургічного лікування) з хворим, його родичами, лікарями суміжних спеціальностей, іншими кардіологами, кардіохірургами;

2.5.1.8. Планує пре-, інтра- і післяпроцедурне ведення хворих, звертаючи особливу увагу на допоміжну фармакологічну терапію, вибір судинного доступу, контроль гемостазу і профілактику кровотеч, профілактику алергічних реакцій і ниркової недостатності;

2.5.1.9. Визначає оптимальну стратегію інтервенційного лікування, включно з відбором додаткового інструментарію, який необхідний для підвищення ефективності процедур абляції та імплантації електричних пристроїв, профілактики ускладнень;

2.5.1.10. Планує довгострокові клінічні результати, включно з вторинною профілактикою і фармакологічним лікуванням;

2.5.1.11. Здійснює процедури (використовуючи необхідну техніку виконання): судинний доступ (стегновий, яремний, підключичний доступ);

2.5.1.12. Здійснює оцінку та лікування ускладнень, відбір потрібних електродів для забезпечення найкращого результату процедури абляції, вибір пристрою для імплантації з оптимальними можливостями;

2.5.1.13. Діагностує, попереджує та визначає тактику лікування можливих ускладнень під час процедур, а саме: механічних (гемоперикарду, тампонади серця, дисекції коронарного синуса, кардіогенного шоку, оклюзії коронарних артерій), тромботичних і геморагічних ускладнень, які пов’язані з електрофізіологічним дослідженням і дією ліків;

2.5.1.14. Здійснює нагляд за хворими після лікування порушень ритму та провідності серця;

2.5.1.15. Застосовує відповідні методики клінічного обстеження серцево-судинної системи хворого, методики реєстрації ЕКГ у 12 відведеннях, ЕКГ при порушеннях ритму серця, ЕКГ при порушеннях коронарного кровообігу, ЕКГ при порушеннях провідності;

2.5.1.16. Проводить серцево-легеневу реанімацію відповідно до алгоритмів aha/ilcor/erc;

2.5.1.17. Надає невідкладну допомогу при тахіаритміях, брадиаритміях, синкопальних станах, хворим із екстрасистолією та фібриляцією передсердь, хворим у стані кардіогенного шоку та з набряком легень;

2.5.1.18. Застосовує відповідні методики ведення хворого з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом і супутньою кардіоваскулярною патологією.

2.5.2. За наявності ІІ кваліфікаційної категорії, додатково до вищенаведеного за необхідності

2.5.2.1. Застосовує відповідні методики інвазивного електрофізіологічного дослідження;

2.5.2.2. Імплантує одно- та двокамерні штучні водії ритму;

2.5.2.3. Проводить абляції аритмогенних зон у правих відділах серця, через стравохідну електрокардіостимуляцію.

2.5.3. За наявності І кваліфікаційної категорії, додатково до вищенаведеного за необхідності

2.5.3.1. Проводить електрофізіологічну діагностику;

2.5.3.2. Виконує перикардіоцентез.

2.5.4. За наявності вищої кваліфікаційної категорії, додатково до вищенаведеного за необхідності

2.5.4.1. застосовує відповідні складні інвазивні методики та здійснює імплантацію шлуночкового електроду в перетинкову зону; бівентрикулярну стимуляцію; абляцію у лівих відділах серця з транссептальним доступом.

2.6.  Здійснює нагляд за побічними реакціями / діями лікарських засобів.

2.7. Проводить консультації за направленнями інших спеціалістів.

2.8. Виявляє й аналізує причини розбіжностей зроблених висновків із результатами інших діагностичних, клінічних і морфологічних досліджень.

2.9. Бере участь у проведенні клінічних і клініко-патологоанатомічних конференцій тощо.

2.10. Забезпечує збереження та раціональне використання обладнання (апаратури, інструментарію), технічно грамотну їхню експлуатацію, збереження документації та носіїв діагностичних зображень.

2.11. Планує роботу, систематично проводить аналіз кількісних і якісних показників своєї діяльності.

2.12. Керує роботою підпорядкованого середнього медичного персоналу (бакалаврів і молодших спеціалістів із медичною освітою), перевіряє та контролює правильність і своєчасність проведення діагностичних і лікувальних процедур, виконання призначень, раціональне використання обладнання, лікарських препаратів, виконання правил техніки безпеки, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та санітарно-епідемічного режиму.

2.13. Забезпечує правильне ведення медичної документації за затвердженими формами, відповідно до вимог галузевих нормативних документів, зокрема й у електронній формі.

2.14. Подає звітність згідно із затвердженими формами та у встановлені терміни.

2.15. Бере участь у розробці, впровадженні та функціонуванні за напрямком своєї роботи системи управління та контролю якості медичної допомоги у своєму відділенні.

2.16. Бере активну участь в поширенні медичних знань серед населення з профілактики серцево-судинних захворювань.

2.17. Постійно вдосконалює свій професійний рівень шляхом ознайомлення з профільною медичною літературою, бере участь у конференціях, семінарах, нарадах, тренінгах тощо з актуальних питань своєї професійної спеціалізації, підвищує кваліфікацію, своєчасно проходить атестацію.

2.18. Оперативно вживає заходи, включно зі своєчасним інформуванням керівництва закладу, щодо усунення порушень техніки безпеки, протипожежних і санітарних правил, які створюють загрозу діяльності закладу, його працівникам, пацієнтам і відвідувачам.

2.19. Дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та пожежної безпеки на робочому місці, санітарно-протиепідемічного режиму, принципів медичної етики та деонтології, зберігає професійну (лікарську, комерційну) таємницю.

3. Права

Лікар-кардіолог-електрофізіолог має право:

3.1. На забезпечення належних умов праці на своєму робочому місці.

3.2. На обов’язкове страхування за рахунок власника закладу в разі заподіяння шкоди його життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, які передбачені законодавством.

3.3. Встановлювати діагноз за своїм профілем, визначати методи лікування та профілактики, зокрема вільно вибирати апробовані форми, методи і засоби діяльності, впроваджувати у встановленому порядку сучасні досягнення медичної та фармацевтичної науки і практики.

3.4. Брати участь у консиліумі для верифікації діагнозу.

3.5. Використовувати у встановленому порядку всі лікувально-діагностичні можливості закладу.

3.6. Відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого.

3.7. Вносити пропозиції керівництву закладу (завідувачу кардіологічного відділення) щодо організаційно-методичного удосконалення своєї роботи.

3.8. Брати участь у проведенні наукових досліджень за своїм профілем міжнародного та вітчизняного рівня.

3.9. Давати вказівки підпорядкованому середньому та молодшому медичному персоналу відповідно до рівня їх компетенції, контролювати їхнє виконання та призначень, вносити пропозиції щодо заохочення цих працівників або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

3.10. Виписувати рецепти, видавати довідки, підписувати та візувати інші документи у межах своєї компетенції.

3.11. Брати участь у проведенні наукових конференцій, семінарів, нарад, що стосуються роботи лікаря-кардіолога-електрофізіолога, у роботі асоціацій і товариств відповідного профілю.

3.12. Постійно вдосконалювати професійний рівень, проходити стажування, підвищення кваліфікації та атестацію згідно з чинним законодавством.

3.13. Отримувати та користуватися у встановленому порядку статистичними даними, іншою інформацією за профілем діяльності.

4. Відповідальність

4.1. Лікар-кардіолог-електрофізіолог несе відповідальність за:

4.1.1. Невиконання або неналежне виконання покладених на нього завдань і обов’яз-ків, а також неналежне використання наданих прав.

4.1.2. Недотримання вимог чинних нормативних документів, які визначають діяльність закладів охорони здоров’я.

4.1.3. Недостатній рівень організації та якості надання медичної допомоги пацієнтам свого відділення.

4.1.4. Нераціональне проведення лікувального процесу та дії, які призвели до шкідливих наслідків для здоров’я пацієнта.

4.1.5. Недотримання наступності й етапності в лікувальному процесі.

4.1.6. Неякісне ведення медичної документації, недостовірність і несвоєчасність облікових та звітних даних.

4.1.7. Недотримання норм і правил охорони праці та пожежної безпеки під час виконання посадових обов’язків, а також санітарно-гігієнічних правил у лікувальному процесі, норм професійної етики та деонтології, лікарської таємниці, вимог із забезпечення прав пацієнта.

4.1.8. Недотримання вимог (стандартів) чинної в закладі системи управління якістю.

4.1.9. Втрату та псування з власної провини медобладнання, інструментарію, матеріалів тощо, а також їхнє неправильне використання.

4.1.10. Несанкціоноване розголошення лікарської (комерційної) таємниці.

4.1.11. Невиконання інших вимог цієї посадової інструкції.

4.2. Оцінювання роботи лікаря-кардіолога-електрофізіолога здійснює завідувач кардіологічного відділення (інший керівник) із врахуванням повноти, якості та своєчасності виконання ним посадових обов’язків на основі обліку кількісних і якісних показників його роботи та відповідно до критеріїв і вимог, які затверджені МОЗ України.

5. Повинен знати

Лікар-кардіолог-електрофізіолог повинен знати:

5.1. Конституцію України, чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я;

5.2. Організацію кардіологічної служби, швидкої і невідкладної допомоги;

5.3. Організацію служби інтенсивної терапії в кардіологічній клініці;

5.4. Структуру кардіологічної допомоги, швидкої та невідкладної допомоги

5.5. Основи права в медицині;

5.6. Права, обов’язки та відповідальність лікаря-кардіолога-електрофізіолога;

5.7. Основи доказової медицини;

5.8. Показники захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності, смертності та шляхи їхнього зниження;

5.9. Основи норми і патології анатомії та фізіології органів і систем людини, зокрема серцево-судинної системи, серцево-судинну анатомію та фізіологію (анатомію серця, судин і коронарних артерій), анатомію провідної системи серця, вроджені аномалії, які часто зустрічаються; анатомію та фізіологію коронарного кровообігу в пацієнта

5.10. Патогенез захворювань серцево-судинної системи;

5.11. Клініку, діагностику, диференційну діагностику, методи лікування, реабілітацію та експертизу непрацездатності при кардіологічних захворюваннях;

5.12. Загальні та спеціальні методи обстеження в кардіології;

5.13. Принципи діагностики та лікування серцевої недостатності, показання до ресинхронізуючої терапії;

5.14. Принципи діагностики й оптимальної медикаментозної терапії пацієнтів зі стабільною стенокардією, вазоспастичною стенокардією (стенокардією принцметала), методи діагностики безбольової ішемії міокарда, підходи до лікування безбольової ішемії міокарда, гострого коронарного синдрому з підйомом сегмента БТ та без підйому сегмента БТ;

5.15. Основи водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги, гемостазу;

5.16. Основи фізіології кровообігу, кровопостачання міокарда, фізіологію та метаболізм міокарда, судинну біологію і патологію (включаючи процеси вазореактивності, пошкодження та заживлення судинної стінки);

5.17. Механізми формування електричних процесів у кардіоміоцитах, особливості проведення імпульсу в різні відділи серця;

5.18. Основи фармакотерапії в кардіологічній практиці, зокрема клінічну фармакологію кардіологічних препаратів і принципи визначення кардіоваскулярного ризику;

5.19. Клінічну фармакологію антиаритмічних препаратів, механізми формування, діагностики, корекції порушень серцевого ритму та провідності, алгоритм обстеження хворого з аритміями;

5.20. Антиаритмічну, антикоагулянтну і антитромботичну терапію, контрастні речовини, принципові особливості рентгенівського зображення та основи безпеки застосування джерел іонізуючого випромінювання;

5.21. Варіанти клінічного перебігу та принципи лікування хворих із пароксизмальними тахікардіями (суправентрикулярними, шлуночковими, фібриляціями та тріпотінням передсердь), принципи лікування хворих із додатковими шляхами проведення імпульсу, принципи лікування хворих із постійними формами фібриляції та тріпотіння передсердь, синдромом слабкості синусового вузла та ав-блокадами;

5.22. Види інструментарію для проведення електрофізіологічних процедур і процедур імплантації;

5.23. Технічні особливості пейсмейкерів, особливості їхнього програмування;

5.24. Тактику ведення пацієнтів із різноманітними порушеннями серцевого ритму, підготовку до інвазивних процедур і післяпроцедурне ведення;

5.25. Показання та протипоказання для виконання ендокардіальних електрофізіологічних досліджень, абляцій, імплантацій пристроїв у дорослих пацієнтів;

5.26. Основи безпеки застосування дів (джерел іонізуючого випромінювання);

5.27. Показання і протипоказання до санаторно-курортного лікування;

5.28. Сучасну класифікацію кардіологічних захворювань;

5.29. Основи раціонального харчування та принципи дієтотерапії у хворих на серцево-судинні захворювання;

5.30. Організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій;

5.31. Профілактику та лікування невідкладних станів;

5.32. Правила оформлення медичної (обліково-звітної) документації, зокрема в електронній формі;

5.33. Сучасні інформаційні та інтернет-технології, прикладні програмні засоби, які використовуються в роботі;

5.34. Вимоги (процеси, процедури, протоколи, стандарти, настанови) чинної у закладі системи управління якістю медичної допомоги за профілем своєї діяльності;

5.35. Сучасну наукову літературу (науково-практичну періодику) за фахом, методи її аналізу та узагальнення;

5.36. Правила та норми охорони праці (зокрема правила техніки безпеки під час роботи з апаратурою і приладами), пожежної безпеки.

6. Кваліфікаційні вимоги

До лікаря-кардіолога-електрофізіолога висуваються такі кваліфікаційні вимоги:

6.1.  Лікар-кардіолог-електрофізіолог вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Медицина». Проходження інтернатури за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина» або «Внутрішні хвороби» з подальшою спеціалізацією за фахом «Кардіологія» та за фахом «Інвазивна електрофізіологія». Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-кардіолога, лікаря-кардіолога-електрофізіолога та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії зі спеціальності «Інвазивна електрофізіологія». Стаж роботи за фахом понад 10 років. Повинен відповідати вимогам до лікаря-спеціаліста з інвазивної електрофізіології І кваліфікаційної категорії, а також додатково знати відповідні методики, дисципліни (мати відповідні додаткові навички).

6.2. Лікар-кардіолог-електрофізіолог I кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Медицина». Проходження інтернатури за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина» або «Внутрішні хвороби» з подальшою спеціалізацією за фахом «Кардіологія» та за фахом «Інвазивна електрофізіологія». Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря кардіолога, лікаря-кардіолога-електрофізіолога та посвідчення про присвоєння (підтвердження) І кваліфікаційної категорії зі спеціальності «Інвазивна електрофізіологія». Стаж роботи за фахом понад 7 років. Повинен відповідати вимогам до лікаря-кардіолога-електрофізіолога II кваліфікаційної категорії, а також додатково знати відповідні методики, дисципліни (мати відповідні додаткові навички).

6.3. Лікар-кардіолог-електрофізіолог II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Медицина». Проходження інтернатури за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина» або «Внутрішні хвороби» з подальшою спеціалізацією за фахом «Кардіологія» та за фахом «Інвазивна електрофізіологія». Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря кардіолога, лікаря-кардіолога-електрофізіолога та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії зі спеціальності «Інвазивна електрофізіологія». Стаж роботи за фахом понад 5 років. Повинен відповідати вимогам до лікаря-спеціаліста з кардіології та лікаря-спеціаліста з інвазивної електрофізіології, а також додатково знати відповідні методики, дисципліни (мати відповідні додаткові навички).

6.4. Лікар-кардіолог-електрофізіолог: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Медицина». Проходження інтернатури за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина» або «Внутрішні хвороби» з подальшою спеціалізацією за фахом «Кардіологія». Наявність відповідних знань, вмінь і навичок, передбачених кваліфікаційною характеристикою лікаря-кардіолога-електрофізіолога. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

7. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою

7.1. Для виконання обов’язків і реалізації своїх прав лікар-кардіолог-електрофізіолог взаємодіє (контактує) з (залежно від особливостей організаційно-штатної структури конкретного закладу, його статуту вказується коло та характер взаємозв’язків працівника зі співробітниками свого та інших структурних підрозділів, а також зі сторонніми підприємствами, організаціями, установами з якими працівник має службові взаємовідносини, терміни отримання та надання взаємної інформації, необхідних для роботи матеріалів (препаратів, медикаментів), порядок погодження та затвердження необхідних документів тощо):

7.1.1. Іншими лікарями відділення і закладу під час вирішення складних питань діагностики, лікування тощо __________________________________________________________;

7.1.2. Іншими працівниками закладу, якщо це потрібно для виконання його посадових обов’язків, з питань _______________________________________________________;

7.1.3. Службами закладу, що здійснюють забезпечення лікарськими засобами, необхідним обладнанням й інструментарієм із питань  ______________________________;

7.1.4. Зовнішніми організаціями, установами, закладами з питань ____________________.

7.2. Лікар-кардіолог-електрофізіолог безпосередньо підпорядковується завідувачу кардіологічного відділення (іншому керівнику).

7.3. Організаційно- (лікувально-) методичне керівництво роботою лікаря-кардіолога-електрофізіолога здійснює головний позаштатний спеціаліст (відповідний експерт групи експертів із охорони здоров’я) з кардіології свого регіону.

7.4. Лікарю-кардіологу-електрофізіологу підпорядковується відповідний середній і молодший медичний персонал.

7.5. У разі тимчасової неможливості виконання лікарем-кардіологом-електрофізіологом своїх обов’язків (хвороба, відпустка тощо), виконання його обов’язків покладається на іншого лікаря-кардіолога-електрофізіолога закладу відповідної кваліфікації за розпорядженням завідувача кардіологічного відділення (іншого керівника).