Надання соціальних відпусток за минулі роки

З метою створення найбільш сприятливих умов для материнства та догляду за малолітніми дітьми законодавством передбачено декілька видів соціальних відпусток для працюючих осіб, у тому числі медичних сестер. Кожна із таких відпусток має свою тривалість та підстави для надання. Може так трапитися, що хтось із медичних сестер не встигне протягом календарного року скористатися соціальною відпусткою й вона залишиться невикористаною. Чи можна буде надати її потім? Дізнаєтесь про це зі статті

Які є види соціальних відпусток

Надання соціальних відпусток працюючим особам, у тому числі й медичним сестрам, регулюється нормами Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) та Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504).

Згідно із цими документами до соціальних відпусток належать:

  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 179 КЗпП, ст.17 Закону № 504);
  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 179 КЗпП, ст.18 Закону № 504);
  • відпустка у зв’язку з усиновленням дитини (ст. 182 КЗпП, ст.181 Закону № 504);
  • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І (ст. 1821 КЗпП, ст.19 Закону № 504).

Тривалість соціальних відпусток

Відпустка в зв’язку з вагітністю та пологами надається жінці тривалістю:

  • 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів, — у випадку народження однієї дитини та пологів без ускладнень;
  • 70 календарних днів до пологів і 70 календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів, — у випадку народження двох і більше дітей та у випадку ускладнення пологів;
  • 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів, — для медичної сестри, яка має 1–3 категорію громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, виходячи із зазначеного, тривалість відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами може становити 126, 140 та 180 календарних днів, при цьому обчислюється вона сумарно. Це означає, що тривалість післяпологової відпустки коригується залежно від тривалості відпустки до пологів.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається повністю або частково в межах періоду від народження дитини і поки їй не виповниться три роки.

При цьому жінка (або інша особа, яка фактично доглядає за дитиною) у будь-який час має право перервати її та вийти на роботу. В такому разі вона повинна подати керівництву медичного закладу відповідну заяву про переривання відпустки. Якщо в подальшому жінка вирішить знову оформити відпустку для догляду за дитиною, їй потрібно повторно написати заяву про надання відпустки й так само керівник повинен видати наказ. Так, протягом всього періоду дії відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припинення та поновлення можуть повторюватися.

Крім того, зазначена відпустка має бути продовжена, якщо дитина після трьох років потребує домашнього догляду. В такому разу жінці надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (частина шоста ст. 179 КЗпП).

Особі, яка усиновила одну дитину старше трьох років із числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова соціальна відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, встановлених ст. 73 КЗпП. У разі усиновлення двох та більше дітей тривалість такої відпустки становить 70 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, встановлених ст. 73 КЗпП.

Тривалість додаткової відпустки на дітей становить 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. 

Які соціальні відпустки можна надавати за попередні роки

Щоб відповісти на це запитання, нагадаємо, коли та у яких жінок виникає право на одержання соціальних відпусток.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінці на підставі листка непрацездатності: вона може бути використана тільки в період вагітності та пологів.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається жінці, за її бажанням, після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і до дня, поки дитині не виповниться три роки. Отже, жінка може використати таку відпустку тільки в певний період, зокрема, від дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

Відпустка у зв’язку з усиновленням дитини є одноразовою і надається особі, яка усиновила дитину старше трьох років із числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Така відпустка може бути використана тільки після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини та якщо заява про надання відпустки надійшла на пізніше трьох місяців після цього. Зауважимо, що у разі, коли жінка усиновлює дитину віком до трьох років, то вона має право скористатися відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Як бачимо, зазначені види соціальних відпусток надаються жінкам тільки в разі настання певних конкретних подій (вагітності та пологів, необхідності здійснення догляду за малою дитиною) і ніяким чином не пов’язані не пов’язані ані з календарним, ані з відпрацьованим робочим роком. Отже, за попередні (минулі) роки такі відпустки не надаються.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І, надається визначеній категорії осіб, а саме:

  • жінці, яка працює і має двох або більше дітей;
  • жінці, яка працює і має дитину з інвалідністю;
  • жінці, яка працює і усиновила дитину (дітей);
  • матері повнолітньої дитини – особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І;
  • одинокій матері;
  • батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
  • батьку, який виховує дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
  • особі, яка взяла під опіку дитину або дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи I;
  • одному із прийомних батьків.

Законодавством встановлена тривалість такої відпустки із розрахунку на рік, причому строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей, не передбачено. Тому, якщо працівниця (наприклад, медична сестра) чи працівник (наприклад, медичний брат), які мають право на таку соціальну відпустку, з якихось причин не скористалися нею у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, вони мають право використати цю відпустку у поточному році.

Таким чином, з усіх соціальних відпусток використати за попередні (минулі) роки можна тільки додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І,

 Розглянемо це далі детальніше.

Загальний порядок надання соціальної відпустки на дітей

Під час надання соціальної відпустки на дітей необхідно дотримуватися низки правил. Розглянемо їх на прикладі надання такої відпустки медичній сестрі.

Правило 1.

Основним критерієм у наданні зазначеної відпустки є фактичне виконання медичною сестрою трудових обов’язків. Тобто, вона має право на додатковий відпочинок лише за умови, що працює. Це означає, що у медичної сестри не виникає право на соціальну відпустку на дітей за роки, в яких вона повністю перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (до 6 років — за медичним висновком). В той самий час, якщо медична сестра під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працює на умовах неповного робочого часу, то вона має право на додаткову відпустку на дітей на загальних підставах.

Правило 2.

Додаткова відпустка на дітей оплачується за рахунок коштів медичного закладу і може надаватися в будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу (тобто, і до шестимісячного терміну роботи в закладі). Тому для отримання права на таку відпустку медична сестра повинна відпрацювати хоча б один день у відповідному календарному році.

Правило 3.

Надання такої відпустки не прив’язується до дати народження дитини — до чи після: право на відпустку зберігається протягом усього календарного року. Наприклад, якщо медична сестра має двох дітей, одному із яких в січні 2020 року виповнилось 15 років, а іншому — в жовтні 2020 року 7 років, то за 2020 рік вона має право використати додаткову відпустку повної тривалості (10 к.дн.) як до дня народження дитини, так і після нього (до закінчення року).

Правило 4.

Додаткова відпустка на дітей надається як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Пояснюється це тим, що робота на умовах сумісництва (неповного робочого часу) не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому медична сестра – сумісниця має право на додаткову відпустку на дітей лише за одним місцем роботи за сумісництвом (за умови, що таких місць одночасно декілька або жінка працювала протягом року у різних роботодавців за сумісництвом).

Правило 5.

При визначенні тривалості додаткової відпустки на дітей не враховуються святкові і неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП.Тобто, якщо на період цієї відпустки припадають святкові і неробочі дні, то такі дні додаються до відпустки на дітей і медична сестра відпочиває довше.

Правило 6.

Додаткова відпустка на дітей надається понад щорічну основну та додаткову відпустки. З цього випливає, що тривалість цієї відпустки не враховують при визначенні максимальної тривалості щорічних відпусток.

Правило 7.

Додаткова відпустка на дітей завжди надається повної тривалості, оскільки на неї як на соціальну відпустку не поширюються правила поділу відпустки на частини, встановлені для щорічних відпусток. Це означає, що керівництво медичного закладу не має права за будь-яких причин надавати медичній сестрі тільки частину такої відпустки. Тобто, якщо у медичної сестри є право на соціальну відпустку на дітей (незалежно від того, за однією чи двома підставами), їй повинні надати її одразу повної тривалості (належні 10 або 17 календарних днів на рік). Хоча, на думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 12.05.2015 р. № 256/13/116-15, сама жінка, яка має право на таку соціальну відпустку за двома підставами (17 к. дн.), за власним бажанням може використати її спочатку за однією підставою тривалістю 10 календарних днів, а через деякий час за іншою підставою тривалістю 7 календарних днів.

Правило 8.

Право на додаткову відпустку на дітей виникає один раз за відповідний календарний рік. Зважаючи на це, під час надання такої відпустки новоприйнятій медичній сестрі слід враховувати наступне:

  • якщо медична сестра до прийняття на роботу до закладу, в якому працює, не працювала в поточному календарному році жодного дня в іншого роботодавця (підтвердження — трудова книжка), то в такому разі за новим місцем роботи вона має право на додаткову відпустку на дітей за поточний рік;
  • якщо медична сестра до прийняття на роботу до закладу, в якому працює, працювала в поточному календарному році в іншого роботодавця, це вказує на те, що за попереднім місцем роботи вона або вже скористалася такою відпусткою на дітей, або отримала за дні невикористаної відпустки грошову компенсацію при звільненні. Отже, вдруге за календарний рік їй не можна надавати соціальну відпустку на дітей. Щоб у подальшому медична сестра не мала можливості поскаржитися на ненадання додаткової відпустки на дітей за новим місцем роботи, керівнику медичного закладу, в якому вона працює, доцільно отримати від неї довідку з попереднього місця роботи про те, що нею реалізоване право на таку відпустку за відповідний рік у колишнього роботодавця (використана відпустка або виплачена грошова компенсація).

Правило 9.

Медичну сестру не можна відкликати із додаткової відпустки на дітей, оскільки це передбачено тільки для щорічних відпусток.

Правило 10.

На додаткову відпустку на дітей поширюються загальні правила перенесення або продовження відпусток. Так, ця відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі, зокрема, тимчасової непрацездатності медичної сестри, засвідченої в установленому порядку, на кількість календарних днів хвороби, що припали на цю відпустку згідно з листком непрацездатності.

Правило 11.

Додаткову відпустку на дітей не можна замінити грошовою компенсацією без звільнення медичної сестри, тобто у разі продовження нею трудових відносин. Компенсацію за всі невикористані дні такої відпустки медична сестра може отримати лише при звільненні.

Правило 12.

Додаткова відпустка на дітей надається тільки за ті календарні роки, в яких вік дитини (дітей) ще не перевищує граничного віку, встановленого для цілей визначення права на таку відпустку.

Вік дитини, до якого надається соціальна відпустка

У ст. 1821 КЗпП та ст.19 Закону № 504, якими передбачено надання додаткової відпустки працівникам, що мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І, встановлено вік дитини тільки в одному конкретному випадку — для жінки, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років. Для інших категорій осіб вказується лише на наявність дитини: власної, всиновленої, взятої під опіку або піклування. Тому, щоб знати, до якого віку тієї чи іншої дитини надається соціальна відпустка на дітей, потрібно розібратися із термінами.

У законодавстві визначення терміна «дитина» містить зокрема Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ (далі — Закон № 2402). Так, ст. 1 Закону № 2402 визначено, що дитиною вважається особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. Наприклад, якщо донька працівниці (працівника) народжує дитину у віці до 18 років, то з такого моменту вона набуває повної цивільної дієздатності, оскільки сама вже стає матір’ю. А в загальному випадку дитина — це особа віком до 18 років.

Визначення інших термінів можна знайти в Сімейному кодексі України (далі — СКУ). Усиновленням, згідно з ч. 1 ст. 207 СКУ, є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Так само, як і рідна дитина, усиновлена вважається дитиною, поки їй не виповниться 18 років.

Щодо віку дітей, над якими встановлюється опіка або піклування, то відповідно до ч.2 ст. 243 СКУ опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною у віці від 14 до 18 років.

Далі наведемо інформацію про вік дитини, що дає його матері (батьку, усиновлювачу тощо) право на соціальну відпустку на дітей, у таблиці.

Таблиця. Категорії осіб і граничний вік дитини, до якого надається соціальна відпустка на дітей

Як зазначалося вище, незалежно від того, в якому місяці народилась дитина, право на соціальну відпустку зберігається у працівниці (працівника) до кінця того календарного року, в якому дитина досягає вказаного вище граничного віку. Але починаючи з року, наступного за роком, в якому дитина досягає граничного віку, працівниця (працівник) втрачає право на отримання соціальної відпустки на дітей.

Ще один момент: на думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 05.08.2016 р. № 435/13/116-16 (далі — Лист № 435), у разі смерті дитини право на використання соціальної відпустки на дітей також зберігається до кінця календарного року, в якому у особи було право на таку відпустку.

Підтвердження підстав для надання соціальної відпустки на дітей

Для надання соціальної відпустки на дітей особа, яка має на неї право (зокрема, медична сестра), повинна підтвердити це відповідними документами. Якщо така особа не подасть необхідні документи, то керівництво медичного закладу вправі відмовити їй у наданні відпустки.

На законодавчому рівні не передбачено періодичність, з якою працівниця (працівник) має повторно подавати документи (поновлювати їх) для підтвердження права на додаткову відпустку на дітей, тому це питання керівник закладу може вирішити самостійно, встановивши періодичність подання документів для соціальної відпустки на дітей у якомусь внутрішньому локальному акті.

Залежно від категорії особи, яка претендує на соціальну відпустку на дітей, а також статусу дитини (здорова дитина, дитина з інвалідністю, усиновлена дитина тощо), склад необхідних документів є різним, але кожна така особа в обов’язковому порядку має подати свідоцтво (свідоцтва) про народження дитини (дітей).

Крім того, слід подати:

  • особі, яка має (усиновила, виховує) дитину з інвалідністю, — копію пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність дитини, або копію медичного висновку про дитину – особу з інвалідністю віком до 18 років, видану закладами та установами Міністерства охорони здоров’я;
  • одинокій матері — документ, що підтверджує такий її статус (копія свідоцтва про розірвання шлюбу, копія свідоцтва про смерть чоловіка, документ, який підтверджує, що батько не бере участі у вихованні дитини тощо);
  • батьку, що виховує дитину без матері, — документ, що підтверджує такий його статус (копія свідоцтва про розірвання шлюбу, копія свідоцтва про смерть дружини, документ, який підтверджує, що мати не бере участі у вихованні дитини, документ про тривале перебування матері в лікувальному закладі тощо);
  • особі, яка взяла дитину під опіку або визнана піклувальником, — копію рішення про встановлення опіки (піклування), а якщо дитина є особою з інвалідністю, то додатково документ, який це підтверджує;
  • одному із прийомних батьків — копію рішення про створення прийомної сім’ї, копію договору про влаштування дитини (дітей) на виховання та спільне проживання в прийомній сім’ї, довідку з місця роботи другого з подружжя про те, що він не використовує таку відпустку.

Для уникнення спірних питань щодо надання соціальної відпустки на дітей радимо в колективному договорі чи іншому локальному документів медичного закладу (у разі, якщо в закладі немає колективного договору) визначити умови та необхідні документи, за яких працівники різних категорій зможуть отримувати таку відпустку.

Оформлення відпустки за минулі роки

Надання невикористаної (невикористаних) відпустки (відпусток) за попередні роки оформляється так само, як і надання соціальної відпустки на дітей за поточний календарний рік. Єдина відмінність полягає у визначенні року, за який надається відпустка (відпустки). Зокрема, як у заяві, так і в наказі має бути зазначено рік, за який вона надається.

Для отримання соціальної відпустки на дітей за попередній рік (роки) працівниця (наприклад, медична сестра) подає керівництву медичного закладу заяву і додає до неї (за потреби) необхідні підтвердні документи. Далі керівник закладу видає наказ про надання такої відпустки (додаток).

Додаток

Приклад оформлення наказу про надання
додаткової відпустки на дитину за два календарних роки

Товариство з обмеженою відповідальністю
«Клініка «Здоров’я»

Наказ

21. 04. 2020 р.                                     м. Харків                                         № 87-К

Про надання додаткової відпустки
на дитину Коровай А. Р.

Відповідно до статті 1821 Кодексу законів про працю України та статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15. 11. 1996 р. № 504/96-ВР

Наказую:

  1. Надати Коровай Анастасії Романівні, медичній сестрі хірургічного відділення, як матері дитини з інвалідністю додаткову соціальну відпустку за 2019 та 2020 роки тривалістю 20 календарних днів з 4 травня 2020 р.
  2. Бережній Наталії Іванівні, головному бухгалтеру, провести розрахунок оплати за дні відпустки та виплатити її Коровай А. Р. не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Підстави:

  1. Заява Коровай А. Р. від 17. 04. 2020 р.
  2. Копія свідоцтва про народження дитини, виписка з акта огляду МСЕК.

Головний лікар                                     Силенко                                        Р. Т. Силенко

З наказом ознайомлені:

Повертаючись знову до ситуації зі смертю дитини, відзначимо, що в Листі № 435 Мінсоцполітики вказує: «Також, на нашу думку, право на невикористану соціальну додаткову відпустку має жінка, дитина якої померла у році, в якому така жінка мала право на зазначену відпустку». Зважаючи на це, можна припустити, що якщо працівниця (медична сестра) не використала соціальну відпустку на дитину (дітей) за попередній рік, у якому померла дитина, вона має право на її використання у поточному році.

Виплата компенсації за невикористану відпустку

Окрім можливості використати соціальну відпустку на дітей за попередні роки, особа (медична сестра), яка має на неї право, при звільненні може отримати компенсацію за всі невикористані дні такої відпустки. На це вказує і Міністерство соціальної політики в листі від 12.05.2015 р. № 256/13/116-15.

Компенсація виплачується на підставі заяви особи (медичної сестри), що має на неї право, та наказу керівника медичного закладу.