Рух без ризику: сучасні рішення для відновлення ходи в період реабілітації

Інсульт є основною причиною тривалої інвалідності, яка виникає внаслідок пошкодження клітин мозку через ішемію мозку або крововилив. Внаслідок зростання кількості людей похилого віку, а також постійного покращення рівня виживання в гострій фазі, абсолютна кількість людей, які перенесли інсульт, зростає. Дев’яносто відсотків тих, хто переніс інсульт, мають певні функціональні зміни, з них у 80% спостерігаються порушення рухливості. Серед запитів пацієнта на етапах реабілітації найчастішим є запит на відновлення функції ходи. Здатність до ходи має важливе значення для здоров’я людей похилого віку. Сучасні дослідження [4] підтвердили, що здатність та час, необхідний для проходження 400 метрів, були важливими предикторами смертності, серцево-судинних захворювань та обмежень мобільності. Повільний темп ходи, нездатність пройти милю (1609 м) або нездатність піднятися сходами — це несприятливі фактори для настання інвалідності [1]. Незважаючи на реабілітаційну допомогу, 25% усіх людей, які перенесли інсульт, мають залишкові порушення ходи, які потребують сторонньої фізичної допомоги після виписки зі стаціонару [2]. Тому зусилля та інтерес фахівців з реабілітаційної допомоги направлені часто саме на відновлення ходи.

Стаття відкрита для передплатників