Огляд останніх змін в законодавстві

◆ Закони України

Закон України «Про внесення зміни до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо відтермінування введення в дію частини десятої статті 10» від 18 грудня 2020 р. № 1124-IX (далі — Закон України № 1124-IX)

Набрав чинності 31 грудня 2020 р.

З 1 січня 2022 року Законом України № 1124-IX введені в дію ч. 10 ст. 10 закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 р. № 2168-VIII, а саме: оплату за рахунок коштів Державного бюджету України лікарських засобів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1081), та програми медичних гарантій.

Закон № 1886-IX встановлює покарання у формі стягнення штрафу у розмірі:

  • за реалізацію (відпуск) лікарських засобів у аптечних закладах без рецепта в заборонених законодавством випадках — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за повторне протягом року вчинення цього порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • за реалізацію (відпуск) лікарських засобів у аптечних закладах, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами), особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), а також доставка лікарських засобів кінцевому споживачу — особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; повторне протягом року вчинення цього порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон № 1894-IX встановлює, що страхові виплати, а також права та гарантії, передбачені частинами 2–6 ст. 39 закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», також поширюються на медичних працівників закладів охорони здоров’я всіх форм власності, найманих медичних працівників фізичних осіб — підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також фізичних осіб — підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики і безпосередньо надають медичну допомогу, яким було встановлено групу інвалідності або у разі їхньої смерті внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19), за умови, що таке захворювання чи смерть пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження і настали до набрання чинності цим законом, та які не отримали такі страхові виплати.

Законом України № 1901-IX встановлено, що закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних із проєктуванням і встановленням систем постачання медичних газів (зокрема кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому законом «Про публічні закупівлі» для спрощених закупівель, на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Законом № 1928-IX у бюджеті на 2022 рік на охорону здоров’я закладено 232,8 млрд грн (на 38 млрд більше, ніж минулого року). Порівняно з 2021 роком оплата пакетів медичних послуг за програмою медичних гарантій збільшена на 33,8 млрд грн.

Зокрема, у бюджеті на 2022 р. передбачено:

  • 157,3 млрд грн для фінансування програми медичних гарантій — 2022;
  • понад 10 млрд грн на централізовані закупівлі лікарських засобів і медичного обладнання;
  • 939,5 млн грн на трансплантацію;
  • 2,6 млрд грн на закупівлю вакцин проти COVID-19.

Також передбачені:

  • кошти для встановлення базового рівня заробітної плати для лікарів на рівні 20 тис. грн та 13,5 тис. грн — для середніх медичних працівників;
  • виплати працівникам закладів охорони здоров’я у зв’язку з переїздом на нове місце роботи або перекваліфікацією, яка буде необхідна під час формування спроможної мережі лікарень у госпітальних округах, — 100 млн грн.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» від 15 грудня 2021 р. № 1962-IX (далі — Закон № 1962-IX)

Набрав чинності 12 січня, крім: пункту 3, підпункту 4 пункту 4, підпункту 2 пункту 5, пункту 9, пункту 10, пункту 13, пункту 14, пункту 16, підпункту 7 пункту 18 розділу І цього закону, які набирають чинності з 1 липня 2022 р.; абзацу 4 пункту 7 розділу І цього закону, який набирає чинності з 1 січня 2023 р.

Закон № 1962-IX передбачає створення передумов для так званої «автономізації» державних установ, тобто перетворення їх в державні некомерційні підприємства (за аналогією перетворення впродовж 2017–2019 рр. комунальних установ в комунальні некомерційні підприємства) для формування єдиного медичного простору, запровадження пацієнторієнтованих і конкурентних засад фінансового забезпечення таких закладів тощо, що є необхідним кроком для продовження реформи системи охорони здоров’я України та забезпечення населення якісними медичними послугами.

Також Законом № 1962-IX врегульовані питання функціонування електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), зокрема, поширене її функціонування на усю сферу охорони здоров’я, у тому числі на реабілітацію у сфері охорони здоров’я, громадське здоров’я, донорство крові та її компонентів, а також для здійснення контролю якості наданих медичних і реабілітаційних послуг, уникнення їхнього подвійного фінансування, запровадження можливості обміну необхідною інформацією між ЕСОЗ та іншими інформаційно-телекомунікаційними системами.

Відповідні зміни внесені до Господарського кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, основ законодавства України про охорону здоров’я, законів України: «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», «Про управління об’єктами державної власності», «Про захист персональних даних», «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Законом також уточнена термінологія щодо засобів реабілітації відповідно до вимог Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та спеціальних міжнародних класифікацій у цій сфері.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 16 грудня 2021 р. № 1967-ІХ (далі — Закон № 1967-ІХ)

Набрав чинності 7 січня 2022 р., крім абзаців 11 і 12 підпункту 7 пункту 4 розділу I цього закону, які набирають чинності з 1 грудня 2022 р.

Законом № 1967-ІХ вдосконалені окремі положення чинного закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» та врегульоване питання щодо переходу з 1 січня 2024 р. на фінансування лікування методом трансплантації за програмою медичних гарантій для забезпечення подальшого розвитку цього напряму медичної допомоги в Україні.

Також Законом № 1967-ІХ:

  • уточнена термінологія та основні принципи здійснення трансплантації;
  • уповноважене Міністерство охорони здоров’я України на затвердження умов і порядків вилучення, зберігання, тестування, обробки та використання окремих анатомічних матеріалів;
  • розширене коло осіб, уповноважених законом на ухвалення рішення щодо порядку проведення вилучення анатомічних матеріалів, вибору реципієнта, проведення трансплантації та здійснення діяльності, пов’я-за-ної з трансплантацією;
  • надано можливість використання сучасних засобів комунікації для волевиявлення громадян в сфері трансплантації (електронна згода);
  • уточнені окремі положення процедури надання згоди на донорство, зокрема вилучене положення щодо можливості призначення особою свого повноважного представника для надання згоди на посмертне донорство після її смерті тощо.

Відповідні зміни внесені до закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Внесеними змінами до пункту 4 розділу IV закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» визначений перехідний період для переходу до фінансування оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів за програмою медичних гарантій.


◆ Постанови Кабінету Міністрів України

Постанова № 725:

  • затверджує оновлене положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників;
  • передбачає, що положення застосовується до молодших спеціалістів (фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів, бакалаврів) із медичною освітою та провізорів з 1 січня 2023 р.;
  • скасовує постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я» від 28 березня 2018 р. № 302.

Ця постанова містить низку значних нововведень, зокрема:

  • поняття заходів безперервного професійного розвитку (БПР), їхній перелік і визначення;
  • вимоги до заходів БПР, за які нараховуються бали, та вимоги до провайдерів БПР;
  • форми участі в заходах (обов’язкова особиста участь, дистанційна участь, дистанційна участь у режимі реального часу);
  • дію електронної системи БПР, яка призначена для збереження інформації про провайдерів і заходи, обліку балів і ведення особистого освітнього портфоліо працівників сфери охорони здоров’я;
  • функції адміністратора системи виконує державне підприємство (адміністратор), що створюється МОЗ. Адміністратор забезпечує технічну підтримку системи, обробку й аналіз внесених відомостей, збереження та захист даних, що містяться в системі, забезпечення доступу до системи працівників сфери охорони здоров’я, провайдерів, органів державної влади в межах, визначених законодавством;
  • адміністратор встановлює за погодженням з МОЗ технічний регламент роботи системи.

Згідно з Постановою № 1334 розмір посадового окладу керівника закладу охорони здоров’я забезпечує співвідношення між середньою заробітною платою медичних працівників та не може перевищувати розмір середньої заробітної плати медичних працівників підприємства більш як на 60 %.

Пункт 1 додатка 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410, доповнений підпунктами 6–8 такого змісту:

6) забезпечувати здійснення розрахунку справедливого співвідношення між заробітною платою медичних працівників і керівного складу закладів охорони здоров’я, диференціації заробітної плати з урахуванням обсягів, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника;

7) вживати заходи для підвищення заробітної плати працівників;

8) сприяти перегляду та вдосконаленню колективно-договірного регулювання трудових відносин і соціально-економічних інтересів медичних працівників, зокрема щодо оплати праці, режиму роботи, часу відпочинку, безпечних умов праці, соціального захисту.

Постановою № 1431 затверджена нова редакція Національного переліку основних лікарських засобів, який доповнений:

  • новими лікарськими формами та дозами відповідно до даних Державного реєстру лікарських засобів України;
  • новими лікарськими засобами, щодо яких надані позитивні рекомендації Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів та рекомендації ДП «Державний експертний центр МОЗ України», зокрема за результатами проведеної державної оцінки медичних технологій;
  • препаратами інсуліну для лікування цукрового діабету І типу та препаратами для лікування нецукрового діабету (десмопресин), які підлягають реімбурсації.

Постанова № 1378 прийнята на виконання вимог закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», який визначає структуру системи крові в країні і передбачає створення урядом уповноваженого органу для забезпечення рівного доступу населення до якісних і безпечних компонентів крові.

Уповноваженим органом у сфері донорства крові та функціонування системи крові призначено Держлікслужбу, що сприятиме забезпеченню донорів і реципієнтів якісними послугами, безпечними компонентами крові та сприятиме зміцненню і збереженню громадського здоров’я.

Визначення уповноваженого органу забезпечить на постійній основі проведення інспекцій і належних заходів контролю суб’єктів, які:

  • здійснюють заготівлю, переробку, тестування, зберігання, розподіл або реалізацію донорської крові та компонентів крові;
  • надають послуги з трансфузії компонентів крові.

Основними функціями уповноваженого органу є:

  • ліцензування господарської діяльності суб’єктів системи крові із заготівлі й тестування донорської крові та її компонентів, переробки, зберігання, розподілу та реалізації донорської крові та компонентів крові, призначених для трансфузії;
  • формування та ведення ліцензійного реєстру та ліцензійних справ, контроль за дотриманням ліцензійних умов;
  • здійснення заходів держнагляду за діяльністю суб’єктів системи крові та суб’єктів, що надають послуги з трансфузії компонентів крові та ін.

Для належного забезпечення виконання Держлікслужбою функцій уповноваженого органу уряд цією ж постановою вніс необхідні зміни до положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Постановою № 1425 продовжено на 2022 рік реалізацію пілотного проєкту з трансплантації органів за ініціативи Міністерства охорони здоров’я з метою стимулювання розвитку цього напрямку як одного із пріоритетних в охороні здоров’я України.

Постанова № 1430 погоджує пропозицію Міністерства охорони здоров’я щодо реалізації з 1 січня до 31 грудня 2022 р. пілотного проєкту із долучення клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами до надання медичної допомоги за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за пакетами медичних послуг із надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті та при гострому інфаркті міокарда шляхом укладення в установленому порядку договорів про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я.

Офіційне роз’яснення МОЗ України та витяг із Постанови № 2 розміщені в рубриці «Актуальна тема».

Постановою № 45 скорочений термін чинності «зелених» COVID-сертифікатів в Дії, що підтверджують вакцинацію від коронавірусної хвороби, з 365 до 270 днів. Новий термін дії цифрового сертифіката змінюється для всіх трьох типів документа: внутрішнього, іноземного та міжнародного. Їхня чинність становитиме 9 місяців і рахуватиметься від моменту отримання людиною другої дози щеплення.

Окрім того, цією постановою Уряд затвердив клінічні підстави для формування сертифіката на підставі отримання бустерної дози вакцини від COVID-19. Зокрема, цифровий документ можна буде сформувати після отримання вакцини, що відповідає затвердженим схемам введення бустерної дози.

Можливість сформувати COVID-сертифікат для щеплених бустерною дозою від коронавірусної хвороби з’явиться у застосунку Дія наприкінці січня.

Постановою № 1440 затверджений порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році, який регламентує порядок оплати медичних послуг та застосовується з 1 січня 2022 року.

Постанова № 31 розроблена Мінсоцполітики з метою оптимізації отримання особами з інвалідністю, дітьми з інвалідністю, дітьми віком до трьох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, комплексних реабілітаційних (абілітаційних) послуг у реабілітаційних закладах.

Цією поставновою затверджений порядок здійснення реабілітаційних заходів, який передбачає:

  • затвердження органами місцевого самоврядування (як засновниками відповідних закладів) власних порядків щодо надання послуг у комунальних реабілітаційних закладах;
  • застосування цифрових технологій під час надання адміністративних послуг із направлення отримувачів до державних закладів;
  • надання отримувачам можливості звертатися із заявами про отримання реабілітаційних послуг безпосередньо до державних реабілітаційних установ;
  • запровадження норми щодо дотримання реабілітаційними закладами приватної власності, що надають реабілітаційні послуги за рахунок державного бюджету, вимог законодавства у сфері реабілітації осіб з інвалідністю.

Постановою № 36 затверджений порядок функціонування інформаційно-аналітичної системи «MedData», яка дасть змогу проводити комплексний аналіз даних щодо стану закупівель і моніторингу даних із забезпеченості адміністративно-територіальних одиниць (закладів, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МОЗ, закладів охорони здоров’я, а також фізичних осіб — підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови укладення ними як надавачами медичних послуг договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з НСЗУ) товарами та послугами, закупленими за рахунок бюджетних коштів та/або з інших не заборонених законодавством джерел фінансування.


◆ Розпорядження Кабінету Міністрів України

Розпорядження № 1796-р погоджує пропозицію Міністерства охорони здоров’я щодо можливості використання в разі потреби іншими закладами охорони здоров’я, зокрема тими, які надають первинну медичну допомогу пацієнтам із гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, кисневих концентраторів, закуплених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 923 «Про виділення коштів для забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2».

Розпорядження № 1797-р відповідно до ч. 5 ст. 1036 Бюджетного кодексу України погоджує обласним державним адміністраціям розподіл додаткової дотації на здійснення переданих із державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я між місцевими бюджетами у 2022 році згідно з додатками 1–24.


◆ Накази Міністерства охорони здоров’я України

Наказ МОЗ України «Про затвердження Положення про інтернатуру та вторинну лікарську (провізорську) спеціалізацію» від 22 червня 2021 р. № 1254, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2021 р. за № 1081/36703 (далі — Наказ № 1254)

Набрав чинності 31 серпня 2021 р., крім п. 4, який набрав чинності з 1 січня 2022 р.

З 1 січня 2022 р. набрав чинності п.4 Наказу № 1254:

«4. Визнати такими, що втратили чинність:

1) наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III–IV рівня акредитації медичних факультетів університетів» від 19 вересня 1996 року № 291, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 3 грудня 1996 р. за № 696/1721;

2) наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів», від 23 лютого 2005 р. № 81 зареєстрований у Міністерстві юстиції України 9 березня 2005 р. за № 291/10571».

Наказ МОЗ України «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення» від 3 серпня 2021 р. № 1614, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2021 р. за № 1318/36940 (далі — Наказ № 1614)

Набрав чинності 29 жовтня 2021р., крім підпунктів 1, 5 пункту 1, які набрали чинності 1 січня 2022 р.

З метою забезпечення належної організації профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення Наказом № 1614:

Затверджено:

1) порядок здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги (набрав чинності 1 січня 2022 р.);

2) порядок профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах;

3) порядок впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах;

4) інструкцію з впровадження покращення гігієни рук в закладах охорони здоров’я та установах / закладах надання соціальних послуг / соціального захисту населення;

5) інструкцію з впровадження адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах (набрала чинності 1 січня 2022 р.);

6) положення про відділ з інфекційного контролю закладу охорони здоров’я та установи / закладу надання соціальних послуг / соціального захисту населення;

7) зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здо-ров’я України;

Визнано такими, що втратили чинність:

1) наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10 травня 2007 р. № 234 «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 червня 2007 р. за № 694/13961;

2) наказ Міністерства охорони здоров’я України від 4 квітня 2012 р. № 236 «Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 6 червня 2012 р. за № 912/21224.

Визнано такими, що не застосовуються на території України:

1) наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 31 липня 1978 р. № 720 «Об улучшении медицинской помощи больным с гнойными хирургическими заболеваниями и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией»;

2) наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 4 серпня 1983 р. № 916 «Об утверждении Инструкци по санитарно-противоэпидемическому режиму и охране труда персонала инфекционных больниц (отделений)»;

3) наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 8 грудня 1989 р. № 691 «О профилактике внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах»;

4) наказ Міністерства охорони здоров’я СРСР від 3 грудня 1989 р. № 654 «О совершенствовании системы учета отдельных инфекционных и паразитарных заболеваний».

Згідно з Наказом № 2664 на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, обов’язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники:

  • центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів;
  • місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів;
  • закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;
  • органів місцевого самоврядування;
  • закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності;
  • комунальних підприємств, установ і організацій.

Наказом № 2770 затверджені рекомендації Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) № 18–10/2021–1 щодо окремих питань вакцинації проти COVID-19 в Україні щодо введення додаткової дози в рамках первинної схеми вакцинації для імуноскомпроментованих осіб, незалежно від того, вакцина якого виробника була використана в первинній вакцинації щонайменше через 28 днів після другої (першої дози для однодозної схеми первинної вакцинації) дози вакцини проти COVID-19. Оптимально ввести додаткову дозу в період до 3 місяців від отримання останньої дози в первинній вакцинації.

Відомості щодо введення додаткової дози потрібно вносити до Електронної системи охорони здоров’я, як третю дозу з двох доз, без продовження терміну дії сертифікату про вакцинацію.

Додаткову дозу вакцини проти COVID-19 через 28–90 днів після другої, незалежно від того, якою вакциною вони щепилися, відтепер можуть отримати:

1. Особи з первинними або набутими імунодефіцитними станами на момент вакцинації, як:

  • гострі та хронічні лейкози, клінічно агресивні лімфоми (включаючи лімфому Ходжкіна), які перебували на терапії на момент вакцинації або протягом 12 місяців після досягнення ремісії;
  • особи, які перебувають під наглядом із хронічними лімфопроліферативними розладами, включаючи гематологічні злоякісні пухлини, такі як низькодиференційована лімфома, хронічний лімфоїдний лейкоз, мієлома, макроглобулінемія Вальденстрема та інші плазмоклітинні дискразії (цей перелік не є вичерпним);
  • імуносупресія, спричинена ВІЛ, з кількістю CD4 <200 клітин/мкл для дорослих або дітей;
  • первинні або набуті клітинні / комбіновані імунодефіцити з лімфопенією (<1000 лімфоцитів/мкл) або з функціональним розладом лімфоцитів;
  • алогенна / аутологічна трансплантація стовбурових клітин протягом попередніх 24 місяців;
  • трансплантація стовбурових клітин понад 24 місяці тому з постійною імуносупресією або хворобою трансплантат проти господаря (GVHD);
  • стійка агаммаглобулінемія (IgG <3 г/л), зумовлена первинним імунодефіцитом (наприклад, загальний варіабельний імунодефіцит) або вторинним до захворювання / терапії.

2. Особи, які перебувають на імуносупресивній або імуномодулюючій терапії під час вакцинації, включаючи:

  • ті, хто отримує або отримував імуносупресивну терапію з приводу трансплантації солідних органів протягом останніх 6 місяців;
  • ті, хто отримує або отримував протягом останніх 3 місяців таргетну терапію при аутоімунних захворювань, таку як інгібітори JAK або біологічні імуномодулятори, включаючи В-клітинну таргетну терапію (включаючи ритуксимаб, але в цьому випадку реципієнта вважатимуть імунодефіцитним протягом 6 місяців), Т-клітині костимулюючі модулятори, моноклональні інгібітори фактора некрозу пухлини (TNFi), препарати рецептори до TNF, інгібітори рецепторів інтерлейкіну (IL)-6, інгібітори IL-17, інгібітори IL 12/23, інгібітори IL 23 (примітка: цей список не є вичерпним);
  • ті, хто отримує або отримував протягом останніх 6 місяців імуносупресивну хіміотерапію або променеву терапію за будь-якими показаннями.

3. Особи з хронічним імуноопосередкованим запальним захворюванням, які отримували або отримували імуносупресивну терапію до щеплення, включаючи:

  • високі дози кортикостероїдів (еквівалентно ≥20 мг/добу за преднізолоном) протягом понад 10 днів у попередньому місяці;
  • довготривалий прийом помірних доз кортикостероїдів (еквівалент ≥10 мг преднізолону на добу протягом більше 4 тижнів) протягом останніх 3 місяців;
  • небіологічні пероральні імуномодулюючі препарати, такі як метотрексат >20 мг на тиждень (перорально та підшкірно), азатіоприн >3,0 мг/кг/добу, 6-меркаптопурин >1,5 мг/кг/день, мікофенолат >1 г/день у попередні 3 місяці;
  • комбіновану терапію в індивідуальних дозах, нижчих за зазначені вище, включаючи прийом ≥7,5 мг преднізолону на день у поєднанні з іншими імуносупресивними препаратами (крім гідроксихлорохіну або сульфасалазину) та пацієнтами, які отримували метотрексат (будь-яку дозу) з лефлуномідом протягом останніх 3 місяців.

4. Особи, які отримували високі дози стероїдів (що еквівалентно >40 мг преднізолону на добу тривалістю понад тиждень) з будь-якої причини за місяць до вакцинації:

  • особи, які отримували короткочасну терапію імуносупресивними препаратами (≤40 мг преднізолону на день) у зв’язку з гострим епізодом (наприклад, астма / ХОЗЛ / COVID-19);
  • особи, які приймали кортикостероїди при недостатності надниркових залоз як замісну терапію, не вважаються як такі, що мають сильну імуносупресію, та вакцинація яких дозволяє сформувати адекватну імунну відповідь при первинній вакцинації.

Додаткова / ревакцинальна доза також може бути застосована:

  • особам для виїзду в країни, в яких існує відповідна вимога щодо додаткової / ревакцинальної дози;
  • особам віком понад 60 років, які були щеплені двома дозами вакцини на вірусній платформі (наприклад, Короновак), введення додаткової (третьої) дози гомологічної вакцини як частини первинної серії (застосування вакцини на інших платформах для додаткової дози також може розглядатися на основі міркувань доступності вакцини Короновак);
  • особам, які віднесені до групи ризику за професійною ознакою (медичні працівники, працівники будинків інтернатного типу) — щонайменше через 6 місяців після первинної вакцинації проти COVID-19.

Наказ МОЗ України «Про введення в дію Рішення оперативного штабу Міністерства охорони здоров’я України з реагування на ситуації з поширення інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом вакцинації, від 20 грудня 2021 року» від 22 грудня 2021 р. № 2849 (далі — Наказ № 2849)

Набрав чинності 22 грудня 2021 р.

Наказом № 2849 затверджені рекомендації Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) № 18–10/2021–1 щодо окремих питань вакцинації проти COVID-19 в Україні стосовно використання ревакцинальної дози проти CОVID-19 для осiб, якi вiднесенi до групи ризику за професiйною ознакою (медичнi працiвники, працiвники будинкiв iнтернатного типу), а саме: рекомендувати їм отримати ревакцинальну дозу щонайменше через 6 мiсяцiв пiсля первинної вакцинацiї проти CОVID-19.

При виборi вакцини для проведения ревакцинацiї проти CОVID-19 слід надавати перевагу вакцинi на платформi мРНК. У випадку її недоступностi може бути використана вакцина на гетерологiчнiй платформi (векторна або iнактивована вiрусна).

Наказом № 2856 затверджений уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Бронхіальна астма у дітей».

Також згідно з Наказом № 2856 внесені зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 8 жовтня 2013 р. № 868 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі», виключивши пункти 1–4. У зв’язку з цим пункти 5–6 вважаються відповідно пунктами 1–2.

Наказом № 2857 затверджений Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Стабільна ішемічна хвороба серця».

Також відповідно до Наказу № 2857 внесені зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 2 березня 2016 р. № 152 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при стабільній ішемічній хворобі серця», виключивши пункти 1–4. У зв’язку з цим пункти 5–7 вважаються відповідно пунктами 1–3.

Наказом № 2876 затверджений Розподіл кисневих станцій для забезпечення опорних закладів охорони здоров’я, закуплених за кошти Державного бюджету України на 2021 рік за бюджетною програмою КПКВК 2301280 «Централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я» за напрямом «Закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я, які є учасниками проекту, та послуг, пов’язаних з постачанням кисневих станцій, і на оплату банківських послуг (закупівлю коштів в іноземній валюті), пов’язаних з постачанням кисневих станцій».

Наказом № 2922 затверджений план заходів з реагування на спалах циркулюючого вакциноспорідненого поліовірусу тип 2.

Наказом № 2948 затверджений оновлений протокол лікування хворих на COVID-19, в який внесений інгібітор янус-кіназ тофацитиніб, що рекомендовано призначати хворим із прогресуючим перебігом захворювання як додаткову терапію в разі неефективності глюкокортикостероїдів (ГКС).

Схема призначення тофацитинібу: 10 мг двічі на день протягом 14 днів з продовженням терапії ГКС. Застереження: даних щодо застосування тофацитинібу під час вагітності недостатньо. Препарат може проходити через плаценту, і тому не можна виключати ризик для плода. Рішення щодо введення тофацитинібу повинне враховувати потенційну користь для матері та ризики для плода.

Наказом № 2952 затверджені стандарти медичної допомоги «Діагностика та лікування первинних імунодефіцитів».

Наказом № 8 затверджений уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Кесарів розтин».

Наказом № 9 затверджені стандарти медичної допомоги «Надання допомоги при спонтанному внутрішньомозковому крововиливі».

Наказом № 26 введене в дію Рішення оперативного штабу Міністерства охорони здоров’я України з реагування на ситуації з поширення інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом вакцинації, від 5 січня 2022 р., а саме:

1) Забезпечити досягнення високого рівня охоплення первинною вакцинацією проти СОVID-19 серед осіб груп медичного та професійного ризику, а особливо — серед осіб віком понад 60 років.

2) Розширити доступ до ревакцинації проти СОVID-19 для осіб віком понад 18 років, які не належать до груп пріоритетної вакцинації, у разі достатньої кількості доз вакцин проти СОVID-19 для забезпечення первинної вакцинації та ревакцинації осіб серед груп медичного та професійного ризику. Доступ до ревакцинації осіб віком понад 18 років не повинен перешкоджати доступу до вакцинації особам, які належать до групи пріоритетної вакцинації (особливо особам віком понад 60 років).

3) Використовувати для проведення ревакцинації будь-які з вакцин проти СОVID-19, які схвалені до використання в Україні з дотриманням 6 місячного інтервалу після введення останньої дози в первинній вакцинації.

4) Для осіб, яким було рекомендовано отримати додаткову дозу вакцини проти СОVID-19, інтервал для введення ревакцинальної дози повинен становити 3–6 місяців після отримання додаткової дози.

Наказом № 64 введене в дію рішення оперативного штабу Міністерства охорони здоров’я України з реагування на ситуації з поширення інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом вакцинації від 12 січня 2022 р., згідно з яким надано можливість особам віком від 12 до 17 років отримати доступ до вакцинації проти COVID-19 незалежно від наявності щеплень, які відповідають календарю профілактичних щеплень.