Прижиттєва згода на донорство: як працює механізм посмертного донорства
Прижиттєва згода на посмертне донорство - це письмове волевиявлення людини щодо вилучення анатомічних матеріалів у разі констатації смерті мозку.
Розбираємо, як працює механізм, хто не може бути донором та як правильно оформити заяву.
- Заяву може подати повнолітня дієздатна особа, яка не має тяжких психічних розладів та захворювань, що можуть зашкодити здоров’ю потенційного реципієнта.
- Дані про волевиявлення є конфіденційними. Їх бачать лише трансплант-координатор закладу, де подано заяву, та координатор Українського центру трансплант-координації. Після підписання інформація вноситься до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ).
У разі смерті мозку пацієнта трансплант-координатор медзакладу перевіряє наявність заяви в ЄДІСТ:
Є згода або незгода — медики діють виключно згідно з прижиттєвим рішенням особи.
Заявинемає — можливість пожертвувати органи обговорюється з прямими родичами померлого, і рішення ухвалюють вони.
Важливо: своє рішення щодо донорства людина має право змінити у будь-який момент.
Хто не може бути донором за законом?
- Неідентифіковані особи (без паспорта).
- Іноземці з посвідкою на тимчасове проживання (натомість особи з посвідкою на постійне проживання — можуть).
- Військові та цивільні, які постраждали внаслідок бойових дій чи атак РФ на території України.
- Особи, у яких діагностовано ВІЛ/СНІД, сифіліс, онкозахворювання, важкі форми сепсису, активні форми туберкульозу чи гепатитів, а також особи зі шкідливими звичками.
Як надається згода? Потрібно:
- Звернутися до трансплант-координатора будь-якого закладу охорони здоров’я, який має доступ до ЄДІСТ.
- Прийти особисто у визначений час. Заяву можна написати лише особисто - це гарантія того, що на людину не чиниться тиск і вона самостійно вирішує, які органи пожертвувати.
- Обов’язково взяти із собою паспорт (або ID-картку) та ідентифікаційний код.
Джерело: Медичне Право України
