Медичні онлайн-спільноти: існування у межах закону

Останнім часом активно розвиваються спільноти типу «доказові лікарі», «лікарі консультують» тощо. Але їх правова природа - неоднозначна.

Коли робота спільноти є законною?

Якщо в таких спільнотах лікарі, які підтвердили свій рівень знань і кваліфікацію :

обговорюють клінічні кейси;
аналізують доказову базу;
діляться досвідом у межах законодавства;
без розкриття персональних даних пацієнта.

У такому випадку спільнота - це форма професійного обміну знаннями.

Коли робота спільноти порушує закон?

Коли пацієнт публікує свої аналізи, медичні висновки, симптоми, і просить поставити діагноз і призначити лікування. Це порушує низку встановлених норм.

Порушення правил телемедицини

Відповідно до Наказу МОЗ №1695:

телемедична допомога має надаватися в межах організованої системи охорони здоров’я;
із ідентифікацією пацієнта;
з фіксацією в ЕСОЗ;
із забезпеченням конфіденційності.

Соцмережі цьому не відповідають!

Крім того: телемедицина передбачає структуровану взаємодію лікар–пацієнт, а не хаотичні коментарі.

Відсутність лікаря, який веде пацієнта

На первинному рівні:

консультації можливі за наявності декларації з лікарем, який має право на медичну практику і працює в ЗОЗ, що має медичну ліцензію;
і з обов’язковим документуванням.
Порушення медичних маршрутів пацієнта

Призначення лікування без огляду, анамнезу, діагностичного процесу суперечить стандартам надання медичної допомоги.

Ризики порушення лікарської таємниці

Навіть, якщо пацієнт сам викладає дані, лікар не звільняється від обов’язку:

дотримуватися конфіденційності;
не поширювати / інтерпретувати медичні дані публічно.

Чому це становить глобальну проблему і потребує контролю з боку держави?

Дуже часто пацієнт не може визначити і переконатися в професіоналізмі консультанта по той бік екрану; іноді неможливо встановити рівень його / її освіченості і сам факт наявності медичної освіти, права на заняття медичною практикою.
Пацієнт не має можливості надати повну інформацію про здоров’я, а лікар - оцінити стан здоров’я об’єктивно, без чого ризик негативних наслідків для здоров’я значно зростає.
Вищезгадане в подальшому не тільки призводить до самолікування і погіршення стану пацієнта, а й викликає низку проблем і непорозумінь у контакті між пацієнтом і сімейним / лікуючим лікарем пацієнта.

Авжеж, окрім того, що зазначена практика часто є непрофесійною і незаконною, слід вказати і на інший важливий факт - кожна консультація в таких спільнотах підриває авторитет і довіру до медиків і медичної системи:

у разі якщо пацієнт отримує негативний досвід - звинувачення припадають на невідомий Facebook-акаунт і факт самолікування, а на всю медичну спільноту країни;
у разі якщо пацієнт отримує позитивний досвід - пацієнт знецінює медичну послугу і в майбутньому може втратити бажання платити за медичні послуги (що напряму впливатиме не тільки на стан здоров’я пацієнта, а й на рівень доходів приватних клінік і рівень економічної стабільності в медичній галузі).

Джерело: Медичне Право України