Лікар працює не за своєю спеціальністю: хто відповідає та які ризики для медзакладу

Ситуація, яка на практиці може виникнути як у державному, так і в приватному медзакладі: лікар має спеціалізацію, наприклад, з однієї лікарської спеціальності, але фактично його приймають на посаду або він надає медичну допомогу за іншою.

Чи достатньо того, що лікар має диплом про вищу медичну освіту? Ні.

Для роботи за конкретною лікарською спеціальністю має бути відповідна професійна кваліфікація. Нормативні акти МОЗ передбачають, що спеціалізація має передувати зарахуванню на посаду за відповідною спеціальністю або здійсненню професійної діяльності за нею.

І в наш час дуже часто цими вимогами нехтують надавачі послуг в галузі дерматології і мезотерапії.).

Хто відповідає за порушення?

Лікар(ка) - якщо медичний працівник фактично здійснює професійну діяльність за спеціальністю, за якою він не має необхідної кваліфікації, це може стати підставою для претензій щодо законності його професійної діяльності. Особливо ризикованою ситуація стає, якщо через недостатню кваліфікацію пацієнту завдано шкоди.

Медзаклад або ФОП: чинні Ліцензійні умови покладають на ліцензіата обов’язок забезпечити наявність працівника за кожною заявленою лікарською спеціальністю, а вимоги до медичних працівників визначаються професійними стандартами, а за їх відсутності - кваліфікаційними характеристиками МОЗ.

Фраза «Так наказав головний лікар» не робить роботу за чужою спеціальністю законною. Водночас і керівник не може автоматично перекласти всю відповідальність на лікаря, якщо саме заклад прийняв його на відповідну посаду та допустив до надання медичної допомоги.

 Якщо пацієнту завдано шкоди питання починає розглядатися в призмі кримінального провадження.

 В цьому випадку встановлюється склад злочину і всі важливі деталі:

• чи мав лікар право працювати за цією спеціальністю;
• чи відповідав його рівень кваліфікації посаді;
• чи були законні підстави для допуску до роботи;
• чи була медична допомога надана відповідно до професійних стандартів;
• чи є причинний зв’язок між діями/бездіяльністю медпрацівника та шкодою пацієнту;
• хто саме допустив порушення - лікар, керівник, інший працівник або заклад.

 Важливо: сама відсутність потрібної спеціальності ще не означає автоматично, що лікар винен у несприятливому результаті лікування. Але якщо лікар фактично працював за спеціальністю, до якої він не був належним чином допущений, це може стати одним із ключових обставин під час перевірки діяльності закладу або розгляду спору з пацієнтом.

 Перед прийняттям лікаря на конкретну посаду керівникам потрібно перевіряти не лише диплом, а й спеціалізацію, кваліфікаційні документи та відповідність конкретній посаді/спеціальності. Інакше проблема може виникнути не під час кадрової перевірки, а тоді, коли пацієнт подасть скаргу або позов після несприятливого результату лікування.

Джерело: Медичне Право України