Критерії госпіталізації по-новому: що необхідно знати закладам охорони здоров’я

Документ встановлює єдині правила не лише щодо госпіталізації, а й щодо продовження стаціонарного лікування, переведення пацієнтів між відділеннями або закладами охорони здоров’я та виписки.
Стандарт є обов’язковим для закладів охорони здоров’я усіх форм власності, які надають спеціалізовану медичну допомогу, а також для лікарів-ФОП, які мають відповідну ліцензію.
Новий стандарт має важливе не лише клінічне, а й правове значення. Відтепер для обґрунтування госпіталізації недостатньо лише встановленого діагнозу. Медична документація повинна підтверджувати, чому саме стаціонарне лікування є необхідним, а амбулаторна допомога у конкретному випадку не забезпечить належного рівня безпеки для пацієнта.
Що передбачає новий стандарт?
Госпіталізація має бути клінічно обґрунтованою.
Серед основних підстав:
- потреба у цілодобовому медичному спостереженні;
- необхідність безперервного моніторингу життєвих функцій;
- проведення інвазивних або високоризикових медичних втручань;
- лікування, яке неможливо безпечно забезпечити амбулаторно;
- відсутність доступної та безпечної амбулаторної альтернативи;
- критичні показники стану пацієнта (дихання, кровообігу, свідомості, лабораторних досліджень тощо).
Окремі критерії визначені для кардіологічних, неврологічних, інфекційних, хірургічних, гастроентерологічних, урологічних, акушерських, педіатричних та інших клінічних станів.
Важливо зазаначити, що навіть наявність критерію не означає автоматичної госпіталізації.
Остаточне рішення приймає лікар, враховуючи:
- загальний стан пацієнта;
- перебіг захворювання;
- супутню патологію;
- ризики амбулаторного лікування;
- можливості конкретного закладу охорони здоров’я.
Допускається і обґрунтований відступ від критеріїв, однак він повинен бути належним чином задокументований.
Особливу увагу приділено медичній документації: у разі відступу від критеріїв у Реєстрі медичних записів необхідно зазначити:
- клінічні або соціальні підстави прийнятого рішення;
- очікувану користь і можливі ризики;
- строк повторної оцінки стану пацієнта.
Таке рішення має бути погоджене із завідувачем відділення та/або черговим лікарем і надалі переглядатися під час щоденного контролю доцільності госпіталізації.
Основним критерієм виписки відтепер є відсутність потреби у цілодобовому спостереженні та можливість безпечного продовження лікування в амбулаторних умовах.
Самі по собі не можуть бути підставою для продовження перебування у стаціонарі:
- очікування планових консультацій чи досліджень, які можна провести амбулаторно;
- вихідні або святкові дні;
- відсутність транспорту без вжиття закладом заходів щодо організації соціальної допомоги.
Якщо критерії стаціонарного лікування відсутні, медична допомога має надаватися амбулаторно, у тому числі в умовах денного стаціонару.
У звʼязку зі змінами, керівникам закладів охорони здоров’я доцільно переглянути:
- алгоритми роботи приймального відділення;
- порядок екстреної та планової госпіталізації;
- шаблони медичних записів;
- порядок погодження відступів від критеріїв;
- алгоритми переведення пацієнтів;
- критерії продовження лікування та виписки;
- систему внутрішнього моніторингу обґрунтованості госпіталізацій;
- посадові обов’язки відповідальних працівників.
Джерело: Медичне Право України





