Хто несе відповідальність за продаж медичних довідок — лікар, посередник чи пацієнт?
Нормативна база:
- ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів, бланків, їх збут чи використання),
- ст. 366 (Службове підроблення),
- ст. 190 (Шахрайство).
Що відбувається на практиці
У Telegram, Instagram чи Viber діють десятки каналів, які «пропонують» медичні довідки — про відсутність захворювань, для водійських комісій, зброї, школи чи роботи.
Покупець надсилає фото, платить — і отримує «офіційний» документ з печатками КНП або лікаря.
Юридично кожен учасник цього ланцюга несе відповідальність.
Медичний працівник:
Якщо він підписує довідку, знаючи, що обстеження не проводилось — це службове підроблення (ст. 366 ККУ).
Продавець
Особа, яка продає або передає підроблену довідку, підпадає під ст. 358 ККУ (виготовлення, збут або використання підроблених документів).
У деяких випадках дії кваліфікують як шахрайство (ст. 190 ККУ).
Пацієнт (покупець довідки)
Використання підробленої довідки — теж кримінальний злочин (ч. 4 ст. 358 ККУ).
Навіть якщо пацієнт «не знав», що документ підроблений, суди оцінюють обставини.
Відповідальність за “електронні довідки”
Якщо документ створено або надіслано в електронній формі, діють ті ж статті ККУ, адже електронний документ має таку ж юридичну силу, як паперовий (ЗУ «Про електронні документи»). Тому довідка з «електронним підписом», сформована без медичних даних — це та сама підробка.
Висновок:
▪️ Лікар відповідає за внесення неправдивих даних або підписання фальшивої довідки.
▪️ Посередник — за збут і посередництво.
▪️ Пацієнт — за використання підробки.
Джерело: Медичне Право України
