Діагностична помилка сімейного лікаря: судова практика

Фабула справи
У березні 2025 року лікарці загальної практики – сімейної медицини однієї з амбулаторій Ніжинського району повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 140 КК України — неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки для пацієнтки.

Деталі справи (за версією слідства):
◾️ Пацієнтка звернулася зі скаргами на біль;
◾️ Обов’язкові обстеження призначені не були;
◾️ Проведено лише симптоматичне лікування;
◾️ При повторному зверненні стан погіршився;
◾️ Запальний процес не був своєчасно виявлений;
◾️ Втрачено критичний час для адекватної терапії;
◾️ Пацієнтку госпіталізовано до іншого закладу;
◾️ Наслідки для пацієнта — тяжкі для здоров’я.

Слідство вказує на грубе порушення стандартів надання медичної допомоги та наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями лікаря і шкодою для пацієнтки.

Юридична кваліфікація:
Стаття 140 КК України застосовується лише за умов наявності складу злочину, в т.ч. умов доведення:

  • Порушення встановлених стандартів медичної допомоги;
  • Наявності у лікаря реальних повноважень і можливостей діяти інакше;
  • Встановлених і доведених тяжких наслідків для пацієнта;
  • Прямого причинно-наслідкового зв’язку між діями (бездіяльністю) лікаря та шкодою.

Що має перевірити адвокат лікаря:

  • Чи мав сімейний лікар право та фактичну можливість призначати відповідні лабораторні й інструментальні обстеження (ПМГ, договір ЗОЗ з НСЗУ, доступ в E-Health через МІС, оснащення амбулаторії тощо);
  • Чи входили ці обстеження до повноважень лікаря первинної медичної допомоги, а не були виключною компетенцією лікаря-спеціаліста;
  • Чи належить відповідний стан до захворювань, які згідно з Наказом МОЗ України № 504 лікуються на рівні первинної медичної допомоги, або потребують обов’язкового направлення;
  • Чи були на момент первинного огляду «червоні прапорці», що зобов’язували змінити тактику лікування;
  • Чи відображено в медичній документації клінічне мислення лікаря, диференційну діагностику та рекомендації щодо повторного звернення (саме через це ми постійно нагадуємо про важливість ведення медичної документації);
  • Чи виконував пацієнт всі рекомендації лікаря.

Якщо лікар не мав нормативного права або технічної можливості призначити певні обстеження чи лікування, відсутній склад злочину за ст. 140 КК України в частині неналежного виконання професійних обов’язків.

Джерело: Медичне право України