COVID-19. Лікування амбулаторних пацієнтів

Актуальність

Пандемія COVID-19 зосереджує увагу на декількох актуальних питаннях — пошук оптимального епідеміологічного рішення, оцінки індивідуального ризику та адекватної противірусної терапії. Найнебезпечнішою властивістю SARS-CoV-2 залишається його здатність спричинювати гіперреактивність системи вродженого імунітету, опосередковану ураженням макрофагів та послідовною індукцією апоптозу клітин, яка призводить до незворотної руйнації уражених тканин, особливо легеневої. При цьому імунологічні зміни в організмі хворої особи корелюють з тяжкістю клінічної картини COVID-19. Вірус-індуковане порушення водно-сольового обміну та транспорту протеїнів внаслідок злиття клітин та підвищення проникності їх мембран призводить до дефіциту сурфактанту з послідовним альвеолярним колапсом, який проявляється клінічною картиною гострого респіраторного дистрес-синдрому [2]. Після одужання у таких пацієнтів формуються фіброзні рубці, що значуще знижує якість життя та призводить до передчасної смерті. Вказане спричинило пошук пероральної форми препаратів з противірусною активністю, зручних для застосування в амбулаторних умовах, один з яких молнупіравір. Механізм дії синтетичного експериментального препарату з противірусною активністю полягає у створенні помилок копіювання вірусної мРНК. У поточному дослідженні міжнародна команда лікарів, в яку входили й українські вчені, досліджувала терапевтичні ефекти молнупіравіру в осіб з помірним перебігом COVID-19 в умовах амбулаторного режиму. Результати опубліковано в Медичному журналі Нової Англії (New England Journal of Medicine).

Результати

У вибіркове дослідження терапевтичної ефективності антивірусного препарату включили 1433 невакциновані пацієнти. У 47,7% пацієнтів респіраторні симптоми виникли за три дні до ініціації противірусного лікування. У 44,5% пацієнтів відмічено помірні респіраторні симптоми. Серед відомих факторів ризику переважали ожиріння (73,7%), вік >60 років (17,2%), цукровий діабет (15,9%). Антитіла до SARS-CoV-2 виявлено у 19,8% пацієнтів.

Пацієнтів було поділено на дві рівні групи подібні за клінічними характеристиками за винятком статі. Ефективність застосування нового препарату з противірусною активністю молнупіравір в інтервенційній групі порівнювали з результатами контрольної групи. Первинною кінцевою точкою було визначено частоту госпіталізацій ≥24 год у відділення інтенсивної терапії за будь-яких причин або летальний наслідок через 29 днів після першої дози молнупіравіру. Вторинною кінцевою точкою дослідники обрали оцінку клінічного стану пацієнтів відповідно до шкали Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка оцінює тяжкість клінічних характеристик та їх динаміку. Додатково досліджували профіль безпеки противірусного препарату. Аналіз отриманих результатів свідчить про наступне.

1. Ризик госпіталізації ≥24 год за будь-яких причин або ризик смерті через 29 днів виявися нижчим в інтервенційній групі порівняно з контрольною — 7,3% проти 14,1% відповідно (різниця становила 6,8%, 95% довірчий інтервал (ДІ) 11,3 — –2,4, р=0,001).

2. Через 29 днів в інтервенційній групі констатовано один летальний кінець порівняно з 9 випадками смерті в контрольній.

3. Не виявлено переваг застосування молнупіравіру в підгрупах з низьким вірусним навантаженням, погано контрольованим цукровим діабетом та ускладненим перебігом SARS-CoV-2.

4. Небажані побічні ефекти відмічені у 30,4% пацієнтів інтервенційної групи порівняно з 33% пацієнтів контрольної. Враховуючи, що межею частоти небажаного ефекту визначено ≥2% чисельності групи, найчастіше спостерігалася вірус-індукована пневмонія — 6,3% в інтервенційній групі проти 9,6% пацієнтів контрольної групи відповідно. 2-ге та 3-тє місце в структурі небажаних ефектів посіли діарея (2,3% проти 3% відповідно) та бактеріальна пневмонія (2% проти 1,6% відповідно). Збільшення вираженості клінічних симптомів виявлено у 7,9% пацієнтів інтервенційної групи порівняно з 9,8% пацієнтів контрольної. У одного пацієнта інтервенційної групи на 12-й день лікування виявлена медикаментозно-індукована тромбоцитопенія <50 тис. клітин/мкл.

На рисунку представлено терапевтичну ефективність застосування молнупіравіру порівняно з плацебо.Рисунок. Дослідження терапевтичної ефективності молнупіравіру порівняно з плацебо

Висновки

Таким чином, застосування молнупіравіру уможливило зниження частоти первинних кінцевих подій, що включає зменшення числа госпіталізацій ≥24 год та летального кінця з будь-яких причин через 29 днів після включення невакцинованих пацієнтів з помірним перебігом COVID-19 у дослідження.

Список використаної літератури

• 1. Bernal A.J., Gomes da Silva M.M., Musungaie D.B., et al. Molnupiravir for Oral Treatment of Covid-19 in Nonhospitalized Patients. NEJM.org. doi: 10.1056/NEJMoa2116044.
• 2. Mizutani T. (2007) Signal transduction in SARS-CoV-infected cells. Ann. NY Acad. Sci., 1102: 86–95. doi.org/10.1196/annals.1408.006.

Джерело: Редакція журналу "Український медичний часопис"