Чи має лікар право на емоції?

Лікар щодня стикається з величезним навантаженням, стресом і емоційним тиском. Пацієнти, черги, агресія, нестача ресурсів — усе це створює ситуації, коли навіть найспокійніший медик може «зірватися».
Але чи може емоційна реакція стати приводом для дисциплінарного покарання або навіть звільнення?
В українському законодавстві немає поняття «емоційний зрив» або «грубість лікаря».
Проте є норми, які вимагають дотримання професійної етики й дисципліни:
- ст. 139 КЗпП України — зобов’язує працівника дотримуватися трудової дисципліни.
Покарання може настати лише тоді, коли поведінка лікаря порушує гідність пацієнта або дискредитує професію.
Судова практика показує, що емоційна реакція сама по собі не є проступком, якщо не супроводжується образами чи неприпустимими висловами.
Суд враховує обставини — поведінку пацієнта, рівень стресу, тривалість конфлікту, наявність провокацій.
Проте за доведену грубість або приниження керівництво має право застосувати:
- догану (ст. 147 КЗпП);
- позбавлення премії;
- звільнення — якщо порушення систематичне або дискредитує заклад.
А якщо агресію проявив пацієнт?
Пацієнт також не має права ображати, погрожувати чи принижувати лікаря.
Такі дії можуть підпадати під:
ст. 173 КУпАП — дрібне хуліганство.
Лікар має право викликати поліцію та подати заяву про правопорушення.
Насправді проблематика існує, аби краще її врегулювати варто в т.ч. закріпити у трудовому законодавстві поняття «емоційного вигорання» як обставини, що пом’якшує дисциплінарну відповідальність.
Також досі не існує норми, яка б спеціально захищала медичного працівника шляхом створення окремої статті ККУ про погрозу медичному працівнику (хоча і намагалися внести відповідальність за це).
Джерело: Медичне Право України





