Медичний бюджет держави. Зменшення видатків та інші ризики

Ніна Клименко
консультантка з бухгалтерського обліку та оподаткування

Щороку Верховна Рада України ухвалює Закон про Державний бюджет. Цей Закон визначає, які доходи отримає держава і як вона їх витратить. Для більшості громадян Закон про Державний бюджет — документ не надто інформативний: великі таблиці, багато цифр, стислий текст, не завжди зрозумілі формулювання. Проте фаховий аналіз цих цифр і формулювань, порівняння їх з аналогічними цифрами за попередні роки дає змогу краще зрозуміти перспективи тієї чи тієї сфери, зокрема, й сфери охорони здоров’я. Закон про Державний бюджет на 2023 рік і схожий, і не схожий на попередні аналогічні закони. Він зберіг звичну структуру, проте суттєво змінилися пріоритети витрачання державних коштів. Левову їх частку (близько 17,8% ВВП) планують спрямувати на фінансування сектору безпеки і оборони. Попри зменшення загальної суми видатків на охорону здоров’я, ця сфера залишається серед пріоритетних напрямів. 

---

Видатки на охорону здоров’я у Держбюджеті — 2023

Закон України від 03.11.2022 р. № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі — Закон про Держбюджет) набирає чинності з 01.01.2023 р., що зрозуміло без додаткових пояснень, проте формально закріплене у п. 1 його Прикінцевих положень.   Текстова частина Закону про Держбюджет охоплює 33 статті, до того ж є окремий розділ «Прикінцеві положення» та вісім додатків. Для порівняння: у Законі про Держбюджет на 2022 рік — 36 статей, прикінцеві положення та аналогічні вісім додатків.

Важливі для бухгалтерів «зарплатні» показники (розміри прожиткового мінімуму та величина мінімальної заробітної плати) зосереджено у статтях 7, 8 та 9 (детальніше про це див. у статті «Бюджет країни, що воює. Соціальні мінімуми, податки, штрафи»). Натомість «медичні» норми «розкидані» по різних статтях текстової частини Закону, а «медичні» цифри — по різних додатках. І це не випадково, адже сфера охорони здоров’я — це видатки, для здійснення яких мають бути знайдені й зазначені в бюджеті джерела фінансування.

Як зазначено у ст. 13 Бюджетного кодексу України (далі — БКУ), «бюджет може складатися із загального та спеціального фондів». Основу спеціального фонду становлять доходи бюджету та інші надходження до нього, що мають цільове спрямування. Всі інші доходи та надходження до бюджету є складовими загального фонду. У ст. 1 Закону про Держбюджет завжди зазначають загальні суми доходів та видатків бюджету, а також їх розподіл між фондами. Таблицю 1 складено на підставі законів про Держбюджет на 2021 —2023 роки. Утім, варто зазначити, що до ст. 1 законів про Держбюджет на 2021 та 2022 роки неодноразово вносили зміни, завдяки яким початкові показники збільшено (в табл. 1 зазначено показники останньої редакції ст. 1).

Такі саме додатки були і в законах про Держбюджет на 2021 та 2022 роки.

Відповідно до ст. 2 Закону про Держбюджет на 2023 рік у додатку 3 подано «бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2023 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами». Очевидно, що найбільший інтерес (з погляду тематики цієї статті) становлять бюджетні призначення МОЗ та НСЗУ. Фрагмент додатка 3 наведено в таблиці 2.

Медичні видатки є також і в бюджетних призначеннях іншим головним розпорядникам бюджетних коштів, зокрема, Державному управлінню справами (фінансова підтримка санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення, надання медичних послуг медичними  закладами), Міністерству оборони України (медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни) та іншим міністерствам і відомствам.

За підрахунком експертів Українського центру охорони здоров’я (UHC), загальна сума державних видатків на охорону здоров’я у 2023 році становитиме 176,9 млрд грн (у 2022 р. — 196,8 млрд грн) або майже 4,2 млрд доларів США (у 2022 р. — 6,9 млрд доларів США). Отже, заплановано зменшення видатків на охорону здоров’я у гривні на 10%, а в доларовому еквіваленті майже на 40%, що зіставно зі скороченням інших програм, крім оборони. Експерти також вважають, що зростання споживчих цін впливатиме на вартість медичних послуг.

Цікаво порівняти окремі показники, наведені в таблиці 2, з видатками бюджету 2021 року (табл. 3).

Відповідно до част. 7 ст. 20 БКУ «за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України)», які затверджує КМУ або головний розпорядник коштів держбюджету за погодженням із Мінфіном України. Про затвердження таких порядків інформують Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Програма медичних гарантій

Показники фінансування програми медичних гарантій наведено в додатку 3 до Закону про Держбюджет на 2023 рік (див. табл. 2). Про цю програму згадують також у Прикінцевих положеннях. Пункт 3 Прикінцевих положень вимагає «зупинити на 2023 рік дію» абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі — Закон № 2168). Щоб було зрозуміло, про що йдеться, нагадаємо зміст зупиненої норми згаданого Закону: «Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік». Варто зауважити, що дію цієї норми було зупинено і в законах про держбюджет на 2021—2022 роки, тобто ще жодного разу Верховна Рада України не затверджувала програми медичних гарантій, делегуючи цей обов’язок Кабінету Міністрів України.

Варто згадати ще дві норми Закону № 2168, безпосередньо пов’язані з бюджетним законодавством.

По-перше, відповідно до част. 4 ст. 4 Закону «програма медичних гарантій розробляється з урахуванням положень галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової і бюджетної політики». Простіше кажучи, програму медичних гарантій розробляє МОЗ, погоджує Мінфін, а затверджує наразі Кабмін, а в перспективі Верховна Рада.

По-друге, відповідно до абзацу другого част. 5 ст. 4 Закону № 2168 «обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету».

Інші медичні програми

Про суми видатків на інші програми у сфері охорони здоров’я можна дізнатися з додатків 3, 6 та 8 до Закону про Держбюджет. Крім того, варто звернути увагу на ст. 28 зазначеного Закону, один із пунктів якої передбачає спрямування частини коштів, отриманих до спеціального фонду Держбюджету, на «закупівлю високовартісного медичного обладнання для закладів охорони здоров’я за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400)».

Водночас зазначено, що ці видатки здійснюватимуться «за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 11 цього Закону». Зі свого боку, зазначеним пунктом установлено, що джерелами формування спеціального фонду Держбюджету України на 2022 рік у частині доходів є, зокрема, надходження від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей. Отже, медичне обладнання придбаватимуть за рахунок ігорного та лотерейного бізнесу.