Форс-мажор під час війни. Що корисно знати

Олександр Єфімов
керівний партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма» Єфімов та Партнери», адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Двадцять четвертого лютого 2022 року мешканці столиці проснулися о 4.45 від пострілів російських «калібрів» по Києву. Цього самого дня на сайті Президента України з’явився Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до ст. 1 якого воєнний стан уведено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Настав той час, коли виконання деяких зобов’язань фізичними та юридичними особами стало істотно ускладненим або навіть неможливим. І той розділ, що у договорах зазвичай вважався формальним і який часто включали до договору за допомогою простої операції Ctrl+C та Ctrl+V, привернув до себе увагу та набув відповідного значення. Це розділ «Форс-мажор».

Проте форс-мажор — це не те, що вмикається та вимикається автоматично. Для того, щоб правильно використати цей правовий механізм, слід вчинити певні правильні дії, описані в спеціальному документі, розробленому Торгово-промисловою палатою України (далі — ТТП). Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44(5) (далі — Регламент), містить алгоритм дій, які наразі потрібно вчинити зацікавленим особам для використання Регламенту як засобу звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань внаслідок існування обставин непереборної сили.

«Форс-мажорні обставини», «форс-мажор», «обставини непереборної сили» — усі ці поняття є майже синонімами. Цивільний кодекс України (далі — ЦКУ) та Господарський кодекс України (далі — ГКУ) оперують останнім поняттям, проте в договорах часто-густо використовують термін «форс-мажор».

Відповідно до ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з част. 2 ст. 218 ГКУ суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі - Закон про ТПП) торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб. А відповідно до ст. 14¹ цього самого Закону ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів із дня звернення суб’єкта господарської діяльності.

Згідно з част. 2 зазначеної статті до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, діями іноземного ворога, загальною військовою мобілізацією, військовими діями, оголошеною та неоголошеною війною…

Згідно з п. 3.3 Регламенту сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) — це документ за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Є випадки, коли ТПП України може засвідчувати форс-мажор в силу закону, тобто без закріплення компетенції ТПП на це в договорі. Таке засвідчення можливе, наприклад, у податкових відносинах, зовнішній торгівлі та міжнародних договірних відносинах, а також у сфері житлового будівництва: пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, част. 3 ст. 14 Закону про ТПП, част. 8 ст. 3 Закону України від 25.12.2008 р. № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».

У решті випадків ТПП України засвідчуватиме форс-мажор лише тоді, коли сторони договору домовилися про таку її компетенцію та закріпили таку домовленість у договорі (розділ ІІІ п. 2.1 Регламенту).

І ця обставина має істотне значення, позаяк під час війни деякі речі сприймаються логічними лише тому, що вони зрозумілі. А от коли війна закінчиться, тоді постануть юридичні питання, які виявляться не такими вже й простими. Адже норми Закону про ТПП і Регламент ТПП залишилися тими самими, що й до війни.

Так от сам факт війни та уведення воєнного стану ще не є тією обставиною, яка автоматично дозволяє не виконувати зобов’язань за договором. Простіше так: за хліб у магазині і тушонку платити потрібно, і відстрочку може надати власник того магазину хіба що через співчуття до співгромадян. І так багато власників і вчиняють. Проте роблять вони це не тому, що зобов’язані це робити, а з доброї волі.

Проте якщо фізична чи юридична особа за договором не виконала свого зобов’язання за цим договором, їй ще треба буде принаймні довести, що вона не могла виконати цього зобов’язання. Це до того, що війна і воєнний стан перешкоджають виконанню не всіх зобов’язань. І на це варто зважати.

Відповідно до п. 6.1 Регламенту ТПП підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14¹ Закону про ТПП, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання так, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Тобто засвідчення форс-мажорних обставин відбувається не загалом для юридичної чи фізичної особи, а за конкретними її зобов’язаннями за конкретним договором. Воно й логічно, позаяк відстрочка виконання усіх зобов’язань своєю суттю спричинила би правовий колапс у державі: покупці не сплачували би за продукти магазину, магазин — своїм постачальникам, а ті — своїм постачальникам та працівникам…

Сторонам для звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань внаслідок дії форс-мажору достатньо закріпити в договорі перелік обставин форс-мажору та орган, який компетентний засвідчувати такі обставини. У застереженні про це слід зазначити таке:

строк повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору (при зазначенні строку в днях слід зазначити, які то дні: робочі чи календарні);
форма та спосіб повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору (наприклад, письмово, цінним чи рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення; кур’єром тощо);
наслідки дії форс-мажору понад визначений у договорі строк (наприклад, у разі існування форс-мажору понад місяць, кожна зі сторін вправі відмовитися від договору в односторонньому порядку);
строк та спосіб повідомлення іншої сторони про припинення дії форс-мажору.

Звернення відбувається шляхом подання заяви зацікавленою особою. Вимоги до змісту та форми заяви про засвідчення форс-мажору містяться у п. 6.3 Регламенту.

Водночас у пп. 3.6.1 Регламенту зазначено, що заява має відповідати встановленій ТПП України формі: це додатки 1, 2, 3, 4 до Регламенту. До заяви про засвідчення форс-мажору додаються документи, які відповідно до п. 6.9 Регламенту мають свідчити про:

надзвичайність таких обставин (мають винятковий характер і перебувають за межами впливу сторін);
непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов’язання або до настання відповідного обов’язку);
невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події / подій та/або її/їх наслідків);
причинно-наслідковий зв’язок між обставиною / подією і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов’язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

Тягар доказування настання форс-мажору згідно із п. 6.5 Регламенту покладається саме на заявника. ТПП України не збиратиме документів на підтвердження форс-мажору, а робитиме висновок про його існування чи відсутність винятково на підставі наданих заявником документів.

Регламент передбачає оплатність послуг ТПП із засвідчення форс-мажору. Відповідно до п. 7.1 Регламенту засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належить до статутних функцій ТПП України, регіональної ТПП, послуги з надання якої здійснюються відповідно до затверджених тарифів. Відповідно до затверджених тарифів замовник здійснює оплату послуг, пов’язаних із:

розглядом заяви і наданих документів;
засвідченням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видачею Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
видачею додатково Сертифіката іноземною мовою, за бажанням Заявника.

Послуги надаються у звичайному або терміновому режимі (за бажанням Заявника). У разі термінового режиму розгляду заяви і наданих документів та видачі Сертифіката вартість послуги визначається відповідно до коефіцієнта «2». При видачі додатково Сертифіката іноземною мовою у звичайному режимі застосовується коефіцієнт «3». При терміновому режимі видачі Сертифіката додатково іноземною мовою, вартість послуги визначається відповідно до коефіцієнта «5».

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів ТПП може прийняти рішення про засвідчення форс-мажору або про відмову в цьому. Тобто навіть у випадку війни, яка триває зараз, ТПП може відмовити у засвідченні форс-мажору. Наприклад, якщо ТПП вважатиме, що причинно-наслідкового зв’язку між обставиною / подією, якою є війна, і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов’язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо) немає. І це може бути досить реально. Приміром, якщо заявник орендує приміщення, у якому працює його медичний заклад, та надає платні медичні послуги, за які отримує виручку, то такому заявнику важко буде довести причинно-наслідковий зв’язок між війною та неможливістю внесення орендної плати за орендоване приміщення.

Отже, за нормами чинного законодавства підтвердження форс-мажору здійснюється через подання відповідної заяви до відповідної ТПП та отримання сертифіката. Інших варіантів допоки не передбачено. «Допоки» — це тому, що війна внесе свої корективи в наше життя і сьогодні багато що змінить, і це цілком ймовірно.

Двадцять восьмого лютого ТПП України поширила лист «Всім, кого це стосується» за № 2024/02.0-7.1 (далі - Лист ТПП). У цьому листі, посилаючись на вже згадувані раніше ст. 14, 14¹ Закону про ТПП і Статут ТПП України, «засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

Зрозуміло, що це крок назустріч тим фізичним і юридичним особам, які не можуть виконувати своїх зобов’язань і не можуть навіть заявити про це контрагентам, повідомити їх. Однак залишаються два невирішених питання.

Наявність такого «загального» для «всіх, кого це стосується» Листа ТПП не передбачена чинним законодавством, хоча цілком логічно, що можна було б таке й передбачити.
Не всі фізичні та юридичні особи позбавлені можливості виконання своїх зобов’язань. Багато хто з них насправді може відчувати незручності, і форс-мажор — це коли ці незручності унеможливлюють виконання зобов’язань, а не просто створюють дискомфорт.

Податки

Державна податкова служба України також висловила свою думку щодо форс-мажору і війни. На своєму сайті 27 лютого 2022 року ДПС розмістила таку інформацію: «ДПС інформує, що платники податків відповідно до пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених ТПП України…

У випадку відсутності можливості у платника податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання строків сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, розрахунку коригування у відповідному Реєстрі, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності.

Разом з тим такі обов’язки мають бути виконані платниками податків одразу після припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Також повідомляємо, що у період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються. Протягом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) штрафні санкції за порушення законодавства з питань РРО не застосовуються.

Щодо реєстрації акцизних накладних в ЄРАН. На період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної та паперового примірника акцизної накладної». (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576179.html)

Якось так…

Форс-мажор під час війни. Що корисно знати

Рекомендації

Податки