Попри війну триває розбудова системи реабілітації в Україні

29 липня 2022 року Верховна Рада України ухвалила, а 19 серпня 2022 року набув чинності Закон України № 2494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення доступності медичної та реабілітаційної допомоги у період дії воєнного стану».

Він містить низку важливих змін, які дозволяють підвищити доступність медичної та реабілітаційної допомоги в умовах воєнного стану для поранених, хворих та усіх інших пацієнтів і надзвичайно важливий для керівників закладів і фахівців.

Отже, з набуттям чинності закону в Україні спрощується процедура залучення медичних працівників і фахівців з реабілітації.

Також Закон відкриває можливості до залучення  медичних працівників  фізичних осіб – підприємців, що мають ліцензію на медичну практику, які стали внутрішньо переміщеними особами.

Вони зможуть тимчасово, в період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення чи скасування, надавати таку допомогу в місцях інших, ніж місця провадження господарської діяльності, зазначені у відомостях, поданих органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов.

Більше того, документ передбачає можливість залучення медичних працівників та фахівців з реабілітації, які є іноземцями (крім громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь) або особами без громадянства, до надання медичної допомоги за спрощеною процедурою, якої вимагають умови воєнного стану, на законних підставах.

Закон удосконалює правові засади надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини та реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації в період дії воєнного стану,  розширює законодавчі можливості залучення волонтерів до надання медичної та реабілітаційної допомоги в період дії воєнного стану,  забезпечує відповідність чинного законодавства щодо ліцензування господарської діяльності з медичної практики наявним реаліям та потребам правового регулювання в умовах воєнного стану.

Оприлюднено Постанову КМУ від 16.12.2022 №1462 "Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоров'я"

Постановою затверджуються Державний типовий план реабілітації осіб з обмеженнями повсякденного функціонування; Порядок забезпечення осіб з обмеженнями  повсякденного функціонування медичними виробами, в тому числі допоміжними засобами реабілітації (ДЗР) та Положення про індивідуальний реабілітаційний план (ІРП), порядок його фінансування та реалізації.

Впорядковується забезпечення допоміжними засобами реабілітації

Порядок забезпечення ДЗР визначає механізм забезпечення медичними виробами, в тому числі допоміжними засобами реабілітації (далі ― допоміжні засоби реабілітації), осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, які отримують реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров’я (далі — реабілітаційна допомога), протягом усіх реабілітаційних періодів. Крім іншого, цей порядок формує нормативне підґрунтя (величезне різноманіття варіантів) для співпраці закладів охорони здоров'я та протезистів-ортезистів, які мають включатись до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди реабілітаційного закладу/відділення/підрозділу. Також порядок уможливлює виготовлення ДЗР з термопластичних пластмас ерготерапевтом закладу/ відділення/ підрозділу у кабінетах асистивних технологій.

У разі визначення потреби особи в ортезах верхніх кінцівок, які виготовляються на замовлення з термопластичних пластмас, їх виготовлення може здійснюватися у кабінетах асистивних технологій ерготерапевтом.

Реабілітаційний заклад або заклад охорони здоров’я залучає протезистів-ортезистів на підставі договорів, які укладаються з виробниками допоміжних засобів реабілітації або безпосередньо із протезистами-ортезистами. Договори між виробниками допоміжних засобів реабілітації та протезистами-ортезистами з реабілітаційними закладами, закладами охорони здоров’я укладаються на безоплатній основі.

У випадку звернення виробника допоміжних засобів реабілітації або безпосередньо протезиста-ортезиста до реабілітаційного закладу або закладу охорони здоров’я зазначені заклади не мають права відмовити в укладенні договору про участь протезиста-ортезиста у наданні реабілітаційної допомоги. Такий договір укладається впродовж п’яти робочих днів з моменту звернення. У разі коли реабілітаційним закладом або закладом охорони здоров’я укладено договори з кількома виробниками допоміжних засобів реабілітації або кількома протезистами-ортезистами, право вибору протезиста-ортезиста, якого буде включено до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, належить пацієнту. Лікар фізичної та реабілітаційної медицини зобов’язаний надати пацієнтові інформацію про всіх виробників допоміжних засобів реабілітації чи протезистів-ортезистів, з якими реабілітаційним закладом чи закладом охорони здоров’я укладено договори. Послуги протезиста-ортезиста для пацієнта надаються безкоштовно. Реабілітаційний заклад або заклад охорони здоров’я зобов’язані надати протезисту-ортезисту облаштоване приміщення для реабілітаційних сесій з пацієнтом (огляд культі, зняття замірів, підбір допоміжних засобів реабілітації, навчання користуванню тощо) безкоштовно.

Тривалість використання допоміжного засобу реабілітації особою протягом кожного з етапів надання реабілітаційної допомоги залежить від потреби, визначеної під час проведення первинного реабілітаційного обстеження, та зміни стану функціонування особи, що визначається під час проведення етапного реабілітаційного обстеження.

У разі виявлення неналежного технічного стану призначеного допоміжного засобу реабілітації він повинен бути замінений у найкоротший строк на аналогічний, якщо потреба у його використанні  особою зберігається.

Призначення, підбір, налаштування та навчання користуванню допоміжним засобом реабілітації (допоміжними засобами реабілітації), в тому числі протезами, здійснює фахівець з реабілітації, який має відповідні професійні компетентності, зокрема протезист-ортезист виробника допоміжного засобу реабілітації, що виготовляється на замовлення.

Кабінети асистивних технологій є структурною одиницею реабілітаційного закладу/відділення/ підрозділу, де відбувається зокрема надання ДЗР пацієнтам, що отримують реабілітаційну допомогу в амбулаторних умовах шляхом безоплатного користування – перелік позицій – у Додатку 2 до Державного типового плану. Положення про кабінет асистивних технологій та табель оснащення стаціонарних реабілітаційних відділень зараз розробляються МОЗ.