Аналіз законопроекту «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні»

8 вересня 2022 року на сайті МОЗ України оприлюднено проект Закону України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні» для громадського обговорення. Це не перша спроба законодавчо врегулювати лікарське самоврядування. Не так давно було оприлюднено декілька подібних законопроектів, але вони не знайшли своєї підтримки серед медичної спільноти, а навпаки викликали обурення і чимало зауважень. Розглянемо основні положення та нововведення цього законопроекту.

Законопроектом пропонується впровадження професійного самоврядування медичних та фармацевтичних професій, яке буде незалежним від органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Організаціями професійного самоврядування будуть Палати, які утворюються з представників медичних та фармацевтичних професій. Таких Палат пропонується створити 5: лікарів сімейної медицини, лікарів спеціалістів, стоматологів, сестер медичних/братів медичних, фармацевтів.

Серед функцій Палат:

видача свідоцтв про право на здійснення діяльності в сфері охорони здоров'я представникам медичних та фармацевтичних професій;
забезпечення створення та ведення Реєстру представників медичних та фармацевтичних професій;
прийняття рішень щодо притягнення або не притягнення представника медичних та фармацевтичних професій до професійної дисциплінарної відповідальності;
участь у встановленні критеріїв якості, своєчасності та повноти надання медичної допомоги представниками медичних та фармацевтичних професій;
розробка та затвердження Кодексу етики представників медичних та фармацевтичних професій Палати;
погодження галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я перед їх затвердженням;
внесення пропозицій та погодження проектів нормативно-правових актів МОЗ України.

Коментар автора:

Досить дивним видається такий розподіл палат, адже з такою градацією Палата лікарів-спеціалістів об’єднає в собі багатьох лікарів абсолютно різних спеціальностей, що може зробити проблематичним функціонування палати, формування її керівного складу, прийняття внутрішніх документів тощо.

Законопроектом встановлюються особливості доступу медичних працівників до професійної діяльності. Першою умовою є наявність чинного свідоцтва про право на здійснення діяльності в сфері охорони здоров’я. Таке свідоцтво буде видаватися відповідною Палатою у порядку, який буде визначений Кабінетом Міністрів України.

Зверніть увагу!

Слід зауважити, що свідоцтво про право на здійснення діяльності в сфері охорони здоров’я не є індивідуальною ліцензією, оскільки порядок ліцензування медичної практики залишається без змін. Це додатковий документ без якого лікарю неможливо буде працювати за спеціальністю або займатися приватною медичною практикою.

Крім того, законопроект не містить порядку видачі свідоцтва про право на здійснення медичної та фармацевтичної діяльності, терміни розгляду, підстави для відмови у видачі свідоцтва.

Другою умовою доступу медичних працівників до професії є включення до Реєстру представників медичних професій та фармацевтичних професій. Такий реєстр буде містити ПІБ лікаря, дату народження, відомості та реквізити документів, що підтверджують освіту та кваліфікацію, номер, дата видачі та строк дії свідоцтва про право на здійснення діяльності в сфері охорони здоров’я, про тимчасове зупинення дії свідоцтва або його припинення, найменування та адреса основного місця роботи, дату початку роботи за спеціальністю та інформація про періоди, протягом яких особа не працювала за спеціальністю, інформацію про підвищення кваліфікації та перепідготовку, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).

Реєстр буде відкритим для перегляду, копіювання та видрукування інформації.

Законопроектом планується ввести професійний збір, який має сплачувати кожен лікар самостійно або його роботодавець. Кошти, отримані в результаті сплати професійного збору, використовуються виключно на виконання функцій Палати та не можуть бути використані на будь-які інші цілі. Вперше професійний збір сплачується протягом 30 календарних днів з дати набуття членства в Палаті, надалі — відповідно до правил, встановлених статутом Палати. При цьому проект закону не встановлює граничний розмір такого професійного збору.

Пропонуються наступні форми здійснення медичної діяльності:

за трудовими договорами, у тому числі контрактами, з суб’єктами господарювання, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;
фізичними особами-підприємцями, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;
на підставі цивільно-правових договорів із закладами охорони здоров’я та ФОП, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, для виконання окремих медичних послуг відповідно до ліцензійних умов.

Таким чином, суттєвим нововведенням, якого багато хто чекав, є те, що з лікарем може бути укладений строковий контракт. Також з'явилася можливість залучення лікаря для виконання окремих медичних послуг на підставі цивільно-правового договору. Нагадаю, що на сьогодні медичні працівники не можуть працювати за цивільно-правовими договорами, це є порушенням законодавства і ліцензійних умов.

Вводиться поняття дисциплінарної відповідальності медичних працівників та процедура притягнення їх до відповідальності.

Так, професійною дисциплінарною відповідальністю представника медичної професії – є вид юридичної відповідальності, що застосовується за результатами дисциплінарного провадження, яке здійснюється Етичною комісією Палати за вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком представника медичних професій є:

1) порушення Кодексу етики;

2) розголошення лікарської таємниці або вчинення дій (бездіяльності), що призвели до її розголошення;

3) невиконання або неналежне виконання службових обов’язків;

4) невиконання або неналежне виконання стандартів у сфері охорони здоров’я;

5) невиконання або неналежне виконання обов’язку щодо безперервного професійного розвитку;

6) невиконання рішень органів професійного самоврядування медичних та фармацевтичних професій, що стосуються професійної діяльності;

7) порушення інших професійних обов’язків, встановлених цим Законом.

Притягнення до професійної дисциплінарної відповідальності можливе за скаргою особи, чиї права порушено діями або бездіяльністю медичного працівника, наприклад, за скаргою пацієнта до Етичної комісії відповідної Палати. Притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути за ініціативи Етичної комісії Палати у випадках передбачених статутом Палати (які саме це будуть випадки – невідомо), а також за поданням МОЗ України за результатами проведених перевірок ліцензіатів.

До представника медичних та фармацевтичних професій може бути застосоване одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) тимчасове зупинення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності у сфері охорони здоров’я на строк до 6 місяців;

3) припинення дії свідоцтва про право на здійснення діяльності у сфері охорони здоров’я.

При цьому накладення дисциплінарного стягнення не скасовує винесення покарання, передбаченого іншими законами України.

У Перехідних положеннях законопроекту визначається порядок утворення Палат та проведення установчих Загальних зборів представників медичних професій. При цьому в законопроекті відсутній детальний механізм проведення установчих Загальних зборів представників медичних професій.

Законопроектом передбачено формування робочої групи з питань проведення установчих Загальних зборів представників медичних професій. До робочої групи, зокрема, повинні входити десять представників від громадських формувань. Проте законопроект встановлює досить нечіткі критерії до громадських формувань, які можуть подавати свої кандидатури до складу такої робочої групи. І до всього іншого — установчі Загальні збори представників медичних та фармацевтичних професій здійснюється дистанційно.

Зміни до Закону України «Про страхування».

Також даним законопроектом пропонується, зокрема, внести зміни до ст. 7 ЗУ «Про страхування», а саме внести страхування цивільно-правової відповідальності представників медичних професій до обов’язкових видів страхування. При цьому в самому законопроекті відсутні положення щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності представників медичних професій, а тому залишається незрозумілим механізм та умови такого страхування.

Ще одна пропозиція змін стосується КЗпТ – доповнити ст. 36 КЗпТ додатковою підставою припинення трудового договору – "припинення або тимчасове зупинення дії свідоцтва про право здійснення діяльності в сфері охорони здоров’я медичного та фармацевтичного працівника". Тобто притягнення лікаря до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення або тимчасового зупинення дії свідоцтва фактично позбавить лікаря можливості працювати за спеціальністю.

Підсумовуючи все вищезазначене, законопроект містить чимало положень відсильного характеру до нормативно-правових актів нижчого рівня, однак такі положення мають бути закріплені саме на рівні закону. Крім того, багато положень потребують ґрунтовного доопрацювання та подальшого громадського обговорення.